73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
28 березня 2013 р. Справа № 821/784/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до Колективного приватного будівельного підприємства "АІС" про стягнення богу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (далі по тексту - позивач або УПФУ) звернулось з позовом до адміністративного суду в якому просить стягнути з Колективного приватного будівельного підприємства "АІС" (далі по тексту - відповідач або КП будівельне підприємство "АІС") боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У судове засідання сторони не з'явились.
Позивач разом з позовними вимогами просив розглянути справу без його участі.
Відповідач до суду не прибув, заперечення встановлений строк не надав. До суду повернувся конверт за неврученням його адресату.
Відповідно до ст. 33 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до змісту позову, вимоги позивача обґрунтовуються наступними обставинами: згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464-VI) КП будівельне підприємство "АІС" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - єдиний внесок). Згідно із ч. 8, ст. 9 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
КП будівельне підприємство "АІС" звітувало за грудень 2012 року і за даними звіту сума нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 5408,21 грн.
Станом на 25.02.13 року відповідачем не сплачено єдиний внесок.
Таким чином, згідно з карткою особового рахунку платника єдиного соціального внеску за грудень 2012 року у сумі 5408,21 грн.
Дослідивши наявні документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного: Законом №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту - Закон або Закон №2464-VI) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно із положеннями Закону № 2464-VI та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів. Відповідно до положень ст. 25 зазначеного закону, борг по єдиному внеску може стягуватись у судовому порядку після спливу 10 робочих днів з дня отримання боржником вимоги про сплату боргу.
Згідно із п. 2, ч. 1, ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464-VI. Зокрема, до них відносяться юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Виходячи із змісту ч. 4, ст. 5 Закону № 2464-VI обов'язки юридичних осіб як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації. Юридичні особи-роботодавці є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI. Крім цього, відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Таким чином, до обов'язків юридичних осіб-роботодавців входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам та які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.
КП будівельне підприємство "АІС" як юридична особа, згідно наданого звіту за грудень 2012 року використовує найману працю. Таким чином, відповідач зобов'язаний нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, нараховані ним на суми виплаченої заробітної плати та інших винагород, які він виплачує найманим працівникам відповідно до законодавства та які є базою нарахування єдиного внеску.
Згідно із п. 1, ч. 2, ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч. 8, ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено базовий звітний період - календарний місяць. Відповідно до ч. 8, ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, всупереч положенням вищевказаних норм, відповідач вчасно та в повному обсязі не сплатив суму єдиного внеску, про що свідчить картка особового рахунку відповідача.
Відповідно до положень ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що позивачем доведено виниклу заборгованість відповідача, щодо заявлених позовних вимог.
За таких обставин, оскільки відповідач своєчасно не сплатив в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то з нього підлягає стягненню у рахунок погашення заборгованості сума у розмірі 5408,21 грн. на користь управління Пенсійного фонду України у Білозерському районі Херсонської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 19, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Колективного приватного будівельного підприємства "АІС" (код ЄДРПОУ 14139995) на користь Управління Пенсійного фонду України у Білозерському районі Херсонської області (р/р 37190101002101 у Відділенні Державної казначейської служби у Білозерському районі Херсонської області, МФО 852010) 5408 (п'ять тисяч чотириста вісім) грн. 21 коп. недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 10.1