"07" червня 2011 р.справа № 2а-9233/10/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.
при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року по справі №2а-9322/10/0870 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001971702 від 29.10.2010 року. Штрафні санкцій застосовано до позивача за порушення вимог п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», а саме за проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій та не видачі розрахункового документу. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказував на те, що у спірному випадку місце розрахунків та місце видачі товару не співпадають, у зв'язку з чим позивач не зобов'язаний використовувати реєстратори розрахункових операцій, що передбачено п.12 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована безпідставністю висновків посадових осіб ДПІ про порушення позивачем вимог п.1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з огляду на вимоги п.12 ст.9 Закону, відповідно до якого реєстратори розрахункових операцій та розрахункової книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.
Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», позивач був зобов'язаний проводити розрахункові операції через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, оскільки проведеною перевіркою було встановлено, що позивачем не зареєстровано реєстратори розрахункових операцій в ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, то податковим органом обґрунтовано прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя 20.10.2010 року проведено планову виїзну перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р..
За результатами перевірки складено акт від 20.10.2010 року №397/17-2/НОМЕР_1, в якому, зокрема, зроблено висновки про порушення позивачем вимог п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
Суть порушення полягала в тому, що позивачем при реалізації продукції невласного виробництва за готівку, не було проведено операції через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 5587,80 грн..
На підставі складеного акту перевірки, відповідно до п.1, 2 ст17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001971702 від 29.10.2010 року на суму 27 939,0 грн.
Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових санкцій) є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Такі висновки суду обґрунтовані тим, що у спірному випадку місце розрахунків та місце видачі товару не співпадають, у зв'язку з чим позивач не зобов'язаний використовувати реєстратори розрахункових операцій, що передбачено п.12 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно абзацу четвертого ст.2 вищезазначеного Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом першим ст.3 цього ж Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
З огляду на викладені норми права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що реєстратори розрахункових операцій мають застосовуватись при проведенні розрахункової операції, яка передбачає проведення розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) за місцем продажу товарів (наданні послуг).
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт реалізації товару (керосину) позивачем з одночасним проведенням розрахунку за його придбання, а також проведення таких розрахункових операцій саме за місцем реалізації товарів, не підтверджено, а відтак до позивача неправомірно застосовані штрафні санкції на підставі п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, які свідчать про те, що з 16 червня 2008 року позивача орендував нежитлове приміщення на підставі договору суборенди №16/06/2008 у ТОВ «НВО «Гарт». За цим договором орендувалася для розміщення офісу кімната загальною площею 4,8м.кв. за адресою АДРЕСА_1. Крім офісного приміщення позивачкою орендувалося також складське приміщення загальною площею 414 м.кв. за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується договором оренди №1 від 01 вересня 2006 року та договором №20/7/1 від 31.12.2011р. Дл здійснення підприємницької діяльності позивачкою орендувався паливозаправник ТЗ-22 на підставі договору найму від 03 січня 2008 року.
Вказані обставини, які не спростовані відповідачем, свідчать про те, що позивачка не здійснювала розрахункових операцій одночасно з передачею товару, а продаж здійснювався не за місцем отримання товарів покупцем, оскільки розрахунки між позивачкою та покупцем здійснювались безпосередньо в офісі за адресою АДРЕСА_1, а товар відпускався за іншою адресою -АДРЕСА_2.
Актом перевірки, який став підставою для прийняття спірного рішення, не встановлено факту проведення розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі за місцем продажу товарів (керосину), а доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки суду про те, що у спірному випадку місце розрахунків та місце видачі товару не співпадають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року по справі №2а-9322/10/0870 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 09.06.2011р..)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська