"30" червня 2011 р. справа № 2а-9520/09/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.
при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2010 року по справі № 2а-9520/09/0470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РП СІГМА»до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «РП СІГМА»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати неправомірним та скасувати податкове рішення у вигляді Акту від 13.11.2008 року №48, винесене Південною МДПІ у м. Кривому Розі щодо анулювання реєстрації ТОВ «РП СІГМА»як платника податку на додану вартість; зобов'язати ДПІ вчинити певні дії, а саме відновити реєстрацію платника податку на додану вартість з дня анулювання - 13.11.2008 року, про що внести відповідний запис в реєстр. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на порушення відповідачем вимог пп.."ґ" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з відсутністю підстав для анулювання реєстрації як платника ПДВ у відповідності до вказаної норми права.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована необґрунтованістю висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог пп.."ґ" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме необґрунтованістю доводів ДПІ про подання позивачем протягом 12 послідовних місяців декларацій з ПДВ, що свідчать про відсутність оподатковуваних операцій.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Південна МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції вимог пп.."ґ" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", як підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ з огляду на те, що позивачем, протягом 12 послідовних місяців, подавались декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що ТОВ «РП СІГМА» з 11.09.2007 року зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100063912.
13.11.2008 року Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі прийнято акт №48 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «РП СІГМА», у зв'язку з встановленням факту подання платником протягом 12 послідовних місяців декларацій з ПДВ, що свідчить про відсутність оподаткованих поставок, що відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.
Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу позивач вказував на те, що операція з поставки товарів (робіт, послуг) в будь-якому випадку є оподатковуваною операцією, яка підлягає відображенню в податковому обліку платника податків незалежно від того, ким є такий платник податків при здійсненні операції: продавцем чи покупцем. При цьому, позивач вказував на те, що у спірному періоді позивачем придбавалися товари та послуги, у зв'язку з чим ним сплачувалися суми ПДВ у вартості цих товарів та послуг, і ці суми ПДВ, за вказаними операціями, були відображені позивачем у складі податкового кредиту у відповідних звітних періодах. Тобто, позивач мав господарські операції, які підлягають оподаткуванню, у зв'язку з чим вважає неправомірним рішення відповідача щодо анулювання реєстрація платника ПДВ з підстав, які передбачено пп.."ґ" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про податок на додану вартість»передбачені підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ, згідно з яким реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема у випадках якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Вказані підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. Такі висновки суду обґрунтовані наявністю у спірному періоді господарських операцій, за якими позивач був покупцем товарів та послуг і відповідно сплачував суми ПДВ у вартості цих товарів та послуг.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до п.п. "ґ" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Отже, підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є подання платником декларацій з ПДВ, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України від 3 квітня 1997 року
№ 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" під оподатковуваними операціями для цілей цього Закону маються на увазі будь-які операції платників податку, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Перелік оподатковуваних операцій визначений пунктом 3.1 статті 3 зазначеного Закону. До цього переліку, зокрема, належать поставки товарів або поставки послуг (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість").
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" поставка товарів -це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Поставка послуг -будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Відповідно до наведеного оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції. При цьому ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм випливає, що під оподатковуваними поставками слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, в результаті яких у платника податку-постачальника виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.
Отже, поняттям оподатковуваних поставок не охоплюються операції платника податку з придбання товарів і послуг, у тому числі тих, із яких у покупця виникає право на податковий кредит.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що вищевказана позиція позивача, з якою погодився суд першої інстанції, не узгоджується з вимогами законодавства, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами.
Встановлені обставини справи свідчать, що у спірному періоді позивач не мав оподатковуваних поставок у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак у відповідача існували підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у відповідності з п.п. "ґ" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі -задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2010 року по справі № 2а-9520/09/0470 -скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю «РП СІГМА»- відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
(Постанову виготовлено у повному обсязі 04.07.2011р.).
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська