"07" червня 2011 р.справа № 2а-7373/10/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі №2а-7373/10/0870 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВК «Інтерекс»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю НВК «Інтерекс»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, яке викладене в листі від 21.08.2010 року №22863/10/28-213/2; зобов'язати відповідача визнати декларацію подану ТОВ НВК «Інтерекс»з ПДВ за липень 2010 року, направлену 11.08.2010р. до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя як податкову звітність. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідно пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової звітності є обов'язком контролюючого органу, у зв'язку з чим невизнання ДПІ поданої декларації як податкової звітності є протиправним.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо відмови у прийнятті податкової звітності -податкової декларації ТОВ НВК «Інтерекс»з податку на додану вартість за липень 2010 року -протиправними. В іншій частині позову відмовлено. Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивована тим, що рішення відповідача щодо невизнання декларацій з податку на додану вартість за липень 2010 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам податкового законодавства. При цьому суд зазначив те, що чинним законодавством України визначено підстави, за наявності яких податковий орган може не визнати податкову декларацію як податкову звітність, натомість таких підстав відповідачем у справі не наведено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга обґрунтована правом податкового органу не визнати подану декларацію, заповнену всупереч правилам, як податкову звітність. У випадку подання позивачем декларації, неможливо було прочитати текс або цифри, внаслідок залиття їх чорнилом.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.08.2010 року ТОВ НВК «Інтерекс»направило поштою до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя декларацію з податку на додану вартість за липень місяць 2010 року.
Листом від 21.08.2010 року за №22863/10/28-213/2 ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, повідомила про те, що податкова декларація за липень місяць 2010 року не визнана податковим органом, як податкова звітність та запропонувала подати нову декларацію з податку на додану вартість оформлену належним чином (а.с.9). Підставою для невизнання Декларації податковою звітністю, відповідно до вказаного Листа, стало те, що декларація з податку на додану вартість за липень 2010р. заповнена всупереч правилам, а саме: неможливо прочитати текс або цифри внаслідок пошкодження (документи залиті рідиною).
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках, які прямо передбачені пп..4.2.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем не доведено суду обставин, які б були законними підставами для невизнання декларації податковою звітністю.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.
За змістом підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Отже, вказаною нормою матеріального права визначено як обов'язок податкового органу щодо прийняття податкової звітності так і підстави для невизнання податковим органом декларації і такими підставами є: не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Аналогічні приписи містить у собі Порядок заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. №166.
За вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідний обов'язок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Як вбачається з листа (а.с.9), яким ДПІ повідомила позивача про прийняте рішення щодо невизнання податкової звітності, в ньому податковий орган посилається на вимоги пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону №2181, в той же час відповідачем не зазначено підстав, які передбачено пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону №2181, для невизнання податкової звітності.
Натомість, встановлені обставини справи свідчать про те, що подана позивачем Декларація з податку на додану вартість за липень 2010р. містить у собі усі необхідні реквізити, які передбачено як Законом №2181 так і Порядком заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. №166.
Суд першої інстанції, аналізуючи доводи відповідача щодо неможливості прочитати текст декларації, внаслідок залиття її рідиною, правильно вказав на те, що наданий позивачем примірник декларації з ПДВ за липень 2010 року не містить у собі будь-яких пошкоджень, будь-яких зауважень до вкладень у поштовий конверт працівниками пошти, якою доставлено декларацію до ДПІ, висловлено не було. Вказані обставини ставлять під сумнів доводи ДПІ про те, що вказана декларацію надійшла до податкового органу у пошкодженому вигляді. Про вказаний факт свідчить і Лист ДПІ, в якому зазначено про неможливість прочитати текст та цифри, між тим ДПІ чітко не визначено, які саме рядки декларації неможливо прочитати.
Вказані обставини доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, вирішуючи питання про прийняття податкової звітності, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, і в межах доводів апеляційної скарги, підстав для його скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі №2а-7373/10/0870 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 09.06.2011р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк