"12" квітня 2011 р. справа № 2а-5423/09/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.
при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Маловиськивської міжрайонної податкової інспекції Кіровоградської області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року по справі №2а-5423/09/1170 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі»до Маловиськивської міжрайонної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000522310/0 від 04.09.2008 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення -рішення від 04.09.2008 року №0000522310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 142 644,00 грн., з них за основним платежем 101 235,00грн., штрафні (фінансові) санкції 41 409,00грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, на підставі необґрунтованих висновків ДПІ про те, що грошові кошти, які отримані позивачем від засновників з призначенням платежу «внесок до статутного фонду», повинні бути включені до складу валових доходів як безповоротна фінансова допомога.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року адміністративний позов задоволено, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення №0000522310/0 від 04.09.2008 року. Постанова суду, зокрема, мотивована необґрунтованістю висновків податкової служби щодо заниження позивачем валового доходу на суму отриманої безповоротної допомоги, оскільки вказані суми сплачувались учасниками товариства з цільовим призначенням «поповнення статутного фонду»і ці суми не відповідають поняттю «безповоротна фінансова допомога», яке визначено пп..1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Не погодившись з постановою суду, Маловиськівська МДПІ, посилаючись на порушення норм матеріального права, подала апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.05.2009р., датою закінчення формування статутного фонду підприємства є 19.12.2006р., тоді як готівкові кошти внесені засновниками відповідно до прибуткових касових ордерів з призначенням платежу «внесок до статутного фонду»товариства вже після цієї дати (з 03.07.2007р. по 31.03.2008р.).
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
На адресу позивача направлялась судова повістка з повідомленням про час та місце розгляду справи, яку не вручено адресату з причин незалежних від суду, про що свідчить відмітка поштового органу. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідача також належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, про що свідчить зворотне поштове повідомлення, своїм процесуальним правом щодо участі у судовому засіданні відповідач не скористався.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.08.2008 року повноважними особами Маловисківською МДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Дербі»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.07р. по 31.03.08р.
За результатами проведеної перевірки складено Акт №93/23-23097657 від 21.08.2008р., в якому, зокрема, зроблено висновок про порушення позивачем п.п.4.1.6. п.4.1. ст..4, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 9 місяців 2007 року у сумі 61273 грн., за 11 місяців 2007 року у сумі 26337 грн., за 2007 рік у сумі 27792 грн. та за І квартал 2008 року у сумі 12170 грн.
Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що позивач безпідставно не включив до складу валового доходу грошові кошти, як безповоротну фінансову допомогу, отримані до каси з призначенням платежу «Внесок до статутного фонду». Позиція ДПІ, у цьому питанні, полягала в тому, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.05.2009р., датою закінчення формування статутного фонду підприємства є 19.12.2006р., тоді як готівкові кошти внесені засновниками відповідно до прибуткових касових ордерів з призначенням платежу «внесок до статутного фонду»товариства вже після цієї дати (з 03.07.2007р. по 31.03.2008р.). У зв'язку з цим, ДПІ зроблено висновок про те, що отримані до каси підприємства кошти мають бути визначені як безповоротна фінансова допомога, яка має бути віднесена до складу валового доходу підприємства.
Крім цього, податковим органом встановлено, що в порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством завищено загальну суму валових витрат на суму сплаченої електроенергії використану поза межами господарської діяльності. Такі висновки ДПІ зроблено з тих підстав, що ТОВ ТД «Дербі»здійснює роздрібну торгівлю на орендованих господарських одиницях, на яких здійснюється підприємницька діяльність інших приватних підприємців та які надали в оренду відповідну торгівельну площу ТОВ ТД «Дербі». Договорами оренди, які надано до перевірки, не передбачено обов'язок орендаря -ТОВ «ТД «Дербі»сплачувати вартість електроенергії. Згідно договорів оренди приміщення будь-які зміни чи доповнення до договорів дійсні тільки в тому випадку, коли вони здійснені в письмовій формі та підписані обома сторонами. ТОВ ТД «Дербі»не надало до перевірки зміни та доповнення до договорів оренди приміщення.
За результатами проведеної перевірки та складеного акту, МДПІ прийнято податкове повідомлення -рішення від 04 вересня 2008 року №0000522310/0 про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 142 644,00 грн., у тому числі за основним платежем 101235 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41409грн.
Згідно з розрахунком донарахованих податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням 04 вересня 2008 року №0000522310/0: за порушення, пов'язані з заниженням скоригованого валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги (поповнення статутного фонду) -за основним платежем 88516,0грн., штрафні (фінансові) санкції 37217,0грн.; за порушення, пов'язані із завищенням суми валових витрат на суму сплаченої електроенергії, яка використовувалася поза межами господарської діяльності -за основним платежем 12719,0грн. та 4192,0грн. штрафні (фінансові) санкції (т.2 а.с.69).
Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що висновки податкової служби щодо заниження позивачем валового доходу на суму отриманої безповоротної допомоги є необгрунтованими, оскільки вказані суми сплачувались учасниками товариства з цільовим призначенням «внесок до статутного фонду»і ці суми не відповідають поняттю «безповоротна фінансова допомога», яке визначено пп..1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В частині висновків ДПІ щодо завищення валових витрат на суму сплаченої електроенергії суд першої інстанції вказав на те, що віднесення таких витрат до складу валових витрат підприємства є правомірним і здійснено позивачем на підставі договорів оренди та доповнень до них, якими визначено обов'язок орендаря сплачувати вартість електричної енергії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності рішення ДПІ про донарахування податкових зобов'язань за порушення, пов'язані з заниженням скоригованого валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги (поповнення статутного фонду).
Відповідно до пп..1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога -це, зокрема, сума коштів передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.
Отже, вказаною нормою права визначено правову природу безповоротної фінансової допомоги. Безповоротна фінансова допомога характеризується такими визначальними ознаками як, по-перше: сума коштів передається платнику податків у власність, по-друге: передача коштів платнику податків не передбачає можливості виплати компенсації чи повернення таких коштів.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ ТД»Дербі» зареєстровано як юридичну особу 30.10.1997р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 14311200000000299 (т.1 а.с.7). Згідно із Статутом, який зареєстровано 30.10.1997р., реєстраційний номер 483-р (т.1 а.с.9), статутний фонд товариства становить 300000,0грн.
Рішення засновників ТОВ «Торговий дім Дербі»від 19 грудня 2005р. (т.1 а.с.8), збільшено статутний фонду товариства та затверджено його у розмірі 6300000,00грн. Зміни до установчих документів товариства проведено 29.12.2005р. (т.1 а.с.20).
На виконання вказаного рішення, засновниками товариства вносилися до каси підприємства кошти із зазначенням платежу «Внесок до статутного фонду», про що свідчать прибуткові касові ордери, копії яких долучено до матеріалів справи.
З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що здійснене засновниками товариства перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, в якості внесків до статутного фонду, не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
В той же час, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення підприємством валових витрат на суму сплаченої електроенергії.
Так, як вбачається з заявленого позову, позивачем взагалі необгрунтовувалисяь вимоги у цій частині та не зазначалося про неправомірність рішення ДПІ щодо донарахування податкових зобов'язань за порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ ТД «Дербі»здійснює роздрібну торгівлю на орендованих господарських одиницях, на яких здійснюється підприємницька діяльність інших приватних підприємців та які надали в оренду відповідну торгівельну площу ТОВ ТД «Дербі». Договорами оренди, які надано до перевірки, не передбачено обов'язок орендаря -ТОВ «ТД «Дербі»сплачувати вартість електроенергії. Згідно договорів оренди приміщення будь-які зміни чи доповнення до договорів дійсні тільки у тому випадку, коли вони здійснені в письмовій формі та підписані обома сторонами.
В акті перевірки відображено, що ТОВ ТД «Дербі»не надало до перевірки зміни та доповнення до договорів оренди приміщення, які б свідчили про правомірність віднесення вказаних витрат та валових витрат підприємства.
Як вбачається з листа від 05.08.2008р., що було направлено ДПІ на адресу позивача, податковим органом пропонувалося позивачу надати до перевірки необхідні документи, в тому числі договори, які укладені за період з 01.07.2007р. по 31.03.2008р. (т.2 а.с.117). На вказаному листі, директором ТОВ ТД «Дербі»зроблено відмітку про те, що усі документи, перелік яких наведено у листі, надано податковому органу до перевірки.
Отже, вказані обставини свідчать про відсутність додаткових угод до договорів оренди приміщень на час проведення перевірки, тому колегія суддів не може прийняти до уваги ці додаткові угоди, як належні та допустимі докази у справі.
Укладений між позивачем та ВАТ «Кіровоградобленерго»договір на постачання електричної енергії (т.1 а.с.77), з визначеним переліком об'єктів, та фактури-рахунки, свідчать лише про надання позивачу таких послуг, а не про обґрунтованість віднесення вартості сплаченої електроенергії до валових витрат підприємства з огляду на використання цієї електроенергії у власній господарській діяльності.
У відповідності до вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, враховуючи не надання позивачем на перевірку документів, які б свідчили про обґрунтованість віднесення сплачених сум за електричну енергію до складу валових витрат підприємства, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки податкового органу про завищення сум валових витрат на суму сплаченої електроенергії, використану поза межами господарської діяльності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, в цій частині заявлених вимог, прийнято постанову з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для частково скасування судового рішення з прийняттям нової постанови.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Маловиськивської міжрайонної податкової інспекції Кіровоградської області -задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року по справі №2а-5423/09/1170 в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000522310/0 від 04.09.2008р. щодо донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 12719,0грн.. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4192,0грн. -скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову в цій частині заявлених вимог.
В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року по справі №2а-5423/09/1170 -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Постанову виготовлено у повному обсязі 15.04.2011р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська