25 лютого 2013р. Справа №804/2806/13-а
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Груп» до Криворізької північної міжрайонної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ «Граніт Груп» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької північної МДПІ №0000072220 від 14.09.2012р., в частині завищення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 3' 948' 169грн.00коп.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, в порушення п.3 ч.1 цієї статті, у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти відповідача або посилання на її відсутність, оскільки цей реквізит може бути потрібен суду для здійснення термінових викликів чи повідомлень, з'ясування причин неприбуття до суду.
При цьому, суд зазначає, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, тому позивач може звернутись до відповідних довідкових служб для з'ясування адреси електронної пошти та іншої інформації щодо Криворізької північної МДПІ. А суд не зобов'язаний приписами Кодексу адміністративного судочинства України вчиняти такі дії замість позивача.
Відповідно до ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Частиною 5 ст.106 КАС України визначено, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Пунктом 1 ч.1 ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч.1 ст.48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частина 3 статті 48 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
В даному випадку до позовної заяви не додано документу, з якого можна дійти висновку щодо підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності особи, яка підписала адміністративний позов.
Такими документами, в тому числі, можуть бути статутні та реєстраційні документи тощо.
Всупереч вимогам ч.2 ст.106 КАС України позивачем не надано довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації підприємства станом на час звернення до суду. У зв'язку з чим суд позбавлений можливості дійти висновку щодо підтвердження чи спростування реєстрації позивача, в тому числі, наявності у останнього статусу юридичної особи.
Крім того, суд зазначає, що найменування позивача, зазначене у позовній заяві, не співпадає з його найменуванням в доданих до матеріалів позову документах, що унеможливлює встановити належного позивач у справі з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.106 КАС України.
Також, всупереч п.3 ч.1 ст.106 КАС України найменування відповідача не відповідає фактичному, зазначеному у доданих до позовної заяви документах.
Визначені питання відносяться саме до повноважень позивача, а тому не можуть бути невідомі останньому. Отже, позивач має можливість надати такі докази самостійно.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що порядок розподілу судових витрат визначений ст.94 КАС України.
Відповідно до ст.122 КАС України за загальним правилом адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.
Визначені недоліки позовної заяви неможливо усунути в ході розгляду адміністративної справи.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.106, 108 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Груп» до Криворізької північної міжрайонної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без руху.
Позивачеві в 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали усунути визначені недоліки позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, виготовленої у повному обсязі.
Суддя Г.В. Потолова