Справа № 625/66/13-ц
Провадження № 2/625/28/13
02.04.2013 с.Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Яковенка А.О., при секретарі судового засідання - Талавиря С.Г.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача 1 - ОСОБА_2, діє на підставі доручення від 02.04.2013 року,
представника відповідача 2 - не прибув,
представника третьої особи 1 - не прибув,
представника третьої особи 2 - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Шляхівської сільської ради Харківської області, треті особи: Коломацьке мале підприємство технічної інвентаризації, державний нотаріус Державної нотаріальної контори Коломацького району Харківської області про визнання права приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями,-
Позивач звернувся до Коломацького районного суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованим: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) право приватної власності на житловий будинок жилою площею 13,0 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивачем в судовому засіданні зазначено наступне. Житловим будинком жилою площею 13,0 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, позивач разом зі своєю родиною, володіє строком понад 10 років. Вказане володіння є відкритим, безперервним та добросовісним, тобто наявні усі підстави для визнання за позивачем права власності на вказаний будинок на підставі ст. 344 ЦК України.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні, призначеному на 02.04.2013 року, позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.
В судове засідання, призначене на 02.04.2013 року, відповідач 2 свого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 40), до суду надав заяву з проханням слухати справу без участі його представника (а.с. 39).
В судове засідання, призначене на 02.04.2013 року, третя особа 1 свого представника не направила, про час, дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 37), до суду надала заяву з проханням слухати справу без участі його представника (а.с. 51).
В судове засідання, призначене на 02.04.2013 року, третя особа 2 свого представника не направила, про час, дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 38).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідків та сторін відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача 1, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, а визнання позовних вимог прийняттю, з наступних підстав.
З позовних вимог позивача судом вбачається, що вказана справа є справою про визнання права власності в порядку набувальної давності на нерухоме майно.
Судом встановлено, що право власності на житловий будинок жилою площею 13,0 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 був отриманий ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, яке посвідчено державним нотаріусом Коломацької державної нотаріальної контори за № 27 від 14.02.1992 року (а.с. 10), після чого ОСОБА_3 здійснено переоформлення вказаного будинку на себе як на власника (а.с. 9) та про що у технічному паспорті на житловий будинок були здійснені відповідні відмітки про зміну власника (а.с. 6-8).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
На виконання приписів ст.ст. 317, 319 ЦК України, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений Договір про взяття на себе обов'язку укласти Договір купівлі-продажу житлового будинку від 05.11.2011 року, який за змістом ЦК України є попереднім договором, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю будинок жилою площею 13.0 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12-13), оскільки позивач по справі уже певний час користується ним та має намір придбати його у власність.
Згідно з ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5, пояснив суду, що позивач по справі - ОСОБА_1, користується будинком жилою площею 13.0 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, який раніше належав ОСОБА_3 з 2001 року, а земельну ділянку обробляє та вирощує врожай. Позивач по справі підтримує добросусідські відносини з сусідами, порушень громадського порядку не допускає. Сам будинок має охайний вигляд, доглянутий зусиллями ОСОБА_1
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6, пояснив суду, що позивач по справі - ОСОБА_1, користується будинком жилою площею 13.0 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, який раніше належав ОСОБА_3 з 2001 року. Вказаний факт сприймався самим свідком безпосередньо, хоча він сам у вказаному населеному пункті не мешкає, але часто приїздить до свого знайомого, який мешкає поруч. За період понад 10 років, вказаний будинок ознак занедбаності не мав.
Факт сумлінного відкритого, безперервного володіння позивачем будинком жилою площею 13.0 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 також підтверджується довідкою Шляхівської сільської ради Харківської області від 12.12.2012 року № 365, з якої вбачається відсутність боргу зі сплати податку на землю за вказаною земельною ділянкою (а.с. 15). Крім того, з довідки Коломацького районного відділення «Харківенергозбут» від 11.12.2012 року № 314 судом вбачається, що заборгованість за спожиту електроенергію по особовому рахунку № НОМЕР_2, що належить будинку АДРЕСА_1 відсутня (а.с. 14). Крім того, факт добросовісного користування житловим будинком та сплату послуг електропостачання позивачем, підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с. 43-50).
Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Акт приймання-передання на будинок жилою площею 13.0 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, про передачу нерухомості від продавця покупцеві не складався. Між тим, реальне користування набувачем майна за договором, виникло ще до його укладення, тобто з 2001 року, що підтверджено всіма наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно пунктів 1, 8 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу він набирає чинності з 1 січня 2004 року. Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, перебіг строку володіння майном для визнання права власності на нього за набувальною давністю слід рахувати тільки після 1 січня 2001 року.
Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується факт відкритого, безперервного та добросовісного володіння позивачем нерухомим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_2, терміном понад 10 років, а тому наявні всі підстави для застосування приписів ст. 344 ЦК України до правовідносин, спір на вирішення яких поставлений перед судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи досліджені судом факти, суд приходить до висновку про можливість прийняття визнання позову, оскільки таке визнання не порушує нічиїх прав, свобод та інтересів та не суперечить вимогам чинного законодавства, і як наслідок - до задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Шляхівської сільської ради Харківської області, треті особи: Коломацьке мале підприємство технічної інвентаризації, державний нотаріус Державної нотаріальної контори Коломацького району Харківської області про визнання права приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями.
Стосовно розподілу судових витрат за результатами розгляду справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 7 ст. 235 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що фактично спір щодо визнання права власності на майно між особами, які беруть участь у справі відсутній, а тому судові витрати при ухваленні судом рішення, враховуючи безспірність позовних вимог, позивачеві не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 322, 328, 334, 344 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 130, 174, 212-215, 235 ЦПК України, суд,-
1. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Шляхівської сільської ради Харківської області, треті особи: Коломацьке мале підприємство технічної інвентаризації, державний нотаріус Державної нотаріальної контори Коломацького району Харківської області про визнання права приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями - задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованим: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) право приватної власності на житловий будинок жилою площею 13,0 кв.м. з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.
3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: А. О. Яковенко