Справа№ 215/1051/13-к .
1-кп/215/51/13
02.04.2013 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.
при секретарі Поліян І.В.
за участю: прокурора Шворак Т.В.
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду
м. Кривого Рогу кримінальне провадження №12013040760000401 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2013 р. у відношенні
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Джамбул Казахстану, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, не судимого відповідно до ст.. 89 КК України, проживаючого: АДРЕСА_1,
за ст. 164 ч. 1 КК України,
ОСОБА_2, будучи рішенням від 18.04.2003 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу зобов'язаним до сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі ? частини всіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до його повноліття, на користь матері дитини ОСОБА_1, але обов'язки покладені на нього рішенням суду виконував неналежним чином.
Так, з 01.03.2012 р., ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати аліментів на утримання дитини, не дивлячись на неодноразові попередження державного виконавця про необхідність працевлаштування, необхідності виконання своїх зобов'язань та можливості притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, аліменти не сплачував в установленому законом порядку, не працевлаштувався, на обліку в Тернівському центрі зайнятості м. Кривого Рогу не перебував. Ухилення ОСОБА_2 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини призвело до виникнення заборгованості по аліментам на адресу матері дитини - ОСОБА_1, яка станом на дату подачу останньої заяви про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності - 11.02.2013 г. склала 44741,29 грн..
Підсудний свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного злочину, його покази відповідають фактичним обставинам справи.
Учасники судового процесу не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів, шляхом допиту потерпілої та свідка, відносно фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються.
Підсудний ОСОБА_2 не оспорював фактичні обставини справи і у суду не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Судом роз'яснено учасникам процесу вимоги ст. 349 ч. 3 КПК України, про те, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Крім особистого визнання підсудного, його винуватість підтверджується іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.
Із подання держвиконавця, протоколу прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, інформаційного листа, попереджень, копії виконавчого листа, довідки центру зайнятості, слідує, що підсудний, починаючи з 01.03.2012 р., злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та мав на дату подачі ОСОБА_1 заяви про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності - 11.02.2013 р. заборгованість по їх сплаті - 44741,29 грн. (а.с. 18, 8-9, 19, 20, 21, 25, 36 досудового кримінального провадження).
Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що
підсудний винен у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини ( аліментів) і його дії кваліфікуються за ст.. 164 ч. 1 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, наявність обставин, які обтяжують і пом'якшують покарання підсудного.
Обставиною, яка, згідно ст. 66 КК України, пом'якшує покарання підсудного, суд вважає його щире каяття в скоєному.
Передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудного,
судом не встановлено.
Підсудний ОСОБА_2 характеризується задовільно.
З урахуванням викладеного, суд призначає підсудному покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння з його сторони нових злочинів, ближче до мінімального розміру покарання, передбаченого законом, із застосуванням ст. 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 474, 475 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. 164 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді 1 року обмеження волі.
Згідно до ст. ст. 75, 76 КК України засудженого від відбуття покарання звільнити з випробувальним терміном на 1 рік, зобов'язавши його періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, без її дозволу не виїжджати за межі України на постійне проживання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, протягом тридцяти днів з дня проголошення.