Справа № 161/4004/13-к
Провадження № 1-кп/161/126/13
м. Луцьк 01 квітня 2013 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - Борнос А.В.,
за участю секретаря - Ющак О.А.,
прокурора - Леськіва Ю.В.,
захисника - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013020010000635, що надійшло з прокуратури м.Луцька 06.03.2013 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Свердловськ (м.Єкатеринбург), Російська Федерація, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:
1. 01.03.2007 року Нововолинським міським судом Волинської області за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України надано іспитовий строк - 2 роки;
2. 07.09.2007 року Нововолинським міським судом Волинської області за ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3, 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, 15.09.2011 року звільненого умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 15 днів, згідно постанови Ковельського міськрайонного суду від 07.09.2011 року;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_3, повторно, 04.02.2013 року у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи поблизу будинку №30, що по вул.8-го Березня м. Луцька, з метою заволодіння майном, наздогнав потерпілого ОСОБА_2, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я останнього та виразилось у заподіянні численних ударів кулаками рук по обличчю та ногами по тулубу, спричинив йому тілесних ушкоджень, окрім цього, погрожував ОСОБА_2 застосуванням насильства, яке є небезпечним для його життя і здоров'я, внаслідок чого заволодів належним йому майном - мобільним телефоном марки "Нокіа Х-1" вартістю 200 грн., з сім-картками операторів мобільного зв'язку "МТС" та "Діджус" загальною вартістю 20 грн., на рахунках яких були грошові кошти в загальній сумі 40 грн., гаманцем чорного кольору вартістю 30 грн., з вмістом - грошові кошти в сумі 200 грн., паперовий календар, мідний ланцюжок, дві паперові ікони, які матеріальної цінності не становлять, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 490 грн.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №214 від 12.02.2013 року у потерпілого ОСОБА_2 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців та саден обличчя, що виникли від дії тупих предметів (предмету), які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КК України, тобто вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого.
Доказами, на підтвердження встановлених судом обставин, є наступні.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні нападу на потерпілого ОСОБА_2 з метою заволодіння його майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я визнав повністю. Суду дав показання, що 04.02.2013 року, перебуваючи поблизу будинку №30, що по вул. 8-го Березня м. Луцька, попередньо побачивши кошти у потерпілого, вирішив його пограбувати. З цією метою, підбіг до потерпілого ОСОБА_2 та ззаду наніс кілька ударів кулаками по обличчю та, після його падіння, ногами по тулубу. При цьому, висловлював необхідність передачі наявних у нього коштів та погрожував останньому застосуванням насильства. Внаслідок цього заволодів належним потерпілому мобільним телефоном марки "Нокіа Х-1" з сім-картками операторів мобільного зв'язку "МТС" та "Діджус", гаманцем чорного кольору, в якому були грошові кошти в сумі 200 грн., паперовий календар, мідний ланцюжок та дві паперові іконки. Грошові кошти забрав та витратив на власні потреби, гаманець з вмістом інших речей викинув неподалік, а телефон передав своєму товаришу для користування. На даний час збитки потерпілому частково відшкодовані, оскільки викрадений телефон працівниками міліції вилучений та повернутий потерпілому. У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю ствердив показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо фактичних обставин справи. Збитки йому відшкодовані частково, оскільки повернуто лише мобільний телефон, щодо покарання - покладається на погляд суду.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_3 його винність у вчиненні нападу з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я останнього, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, однак характеризується там негативно, збитки потерпілому ОСОБА_2 відшкодовані частково, однак повернення мобільного телефону відбулось не у добровільному порядку, а в зв»язку з його фактичним вилученням працівниками міліції, зважаючи на особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, повторно вчинив новий корисливий злочин в період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення та підвищену суспільну небезпечність, вчинив дане правопорушення виключно для задоволення своїх соціально-побутовий потреб, хоча має можливість займатись суспільно-корисною працею, так як є фізично здоровою особою молодого віку, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст.187 ч.1 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.71 КК України.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити за належністю законному володільцеві.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.187 ч.1 КК України, призначивши покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 20.11.2007 року - 6 (шість) місяців позбавлення волі, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 15.00 год. 05.02.2013 року.
Речові докази - мобільний телефон марки "Нокіа Х1" імей НОМЕР_1, НОМЕР_2, сім-картку оператора мобільного зв»язку «Лайф», флеш картку пам»яті, що передані на відповідальне зберігання потерпілому - залишити за належністю законному володільцеві - ОСОБА_2
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.