Справа № 2-16/13
15 лютого 2013 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Олійник П.В.
при секретарі - Озарчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить поділити спільне сумісне майно та виділити їй 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1, а відповідачу 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1, автомобіль Volkswagen Caddy та кошти депозитного рахунку в сумі 4000 доларів США.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що під час перебування з відповідачем у шлюбі вони збудували будинок, придбали автомобіль, а частину коштів поклали на депозитний рахунок в банк. Все це є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, яке підлягає поділу.
В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і просила виділити їй 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на її користь кошти депозитного рахунку в сумі 4000 доларів США. Позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали повністю.
Відповідач та його представники в судовому засіданні позов визнали частково в частині виділення позивачці 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1 та заперечили проти інших позовних вимог. Крім того, пояснили, шо автомобіль був реалізований під час перебування сторін в шлюбі, а кошти депозитного рахунку були зняті відповідачем під час перебування сторін в шлюбі та використані на утримання та ремонт будинку.
Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що на прохання відповідача вони в 2011 році проводили ремонт в будинку сторін і за це відповідач сплачував їм кошти.
Суд, заслухавши пояснення сторін і свідків, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Як встановлено судом сторони зареєстрували шлюб 28.05.1988 р. і розірвали його згідно рішення суду від 09.12.2010 р..
За час перебування в шлюбі подружжя збудували будинок по АДРЕСА_1 який знаходиться на приватизованій на ім'я відповідача земельній ділянці площею 0,0610 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Перебуваючи в шлюбі подружжя неодноразово купляли автомобілі.
Останній автомобіль Volkswagen Caddy був зареєстрований на відповідача 20.02.2010 р. і знятий з обліку для реалізації 11.01.2011 р.
25 березня 2010 року на депозитний рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» відповідачем було внесено 4000 доларів США. 2.11.2010 року ці кошти депозитного рахунку в сумі 4196,50 доларів США були забрані відповідачем.
Відповідно до ст.60 СК України майно набуте подружжям під час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і у разі поділу майна їх частки є рівними (ч.1 ст.70 СК України).
При вирішенні питання про поділ майна суд враховує згоду відповідача і виділяє позивачці 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями згідно варіанту 4 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 21.01.2013 р. (для другого співвласника) та визнається право власності на 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташована її частка житлового будинку. Друга частина будинку та земельної ділянки залишається за відповідачем.
На момент вступу в законну силу рішення суду про розірвання шлюбу (20.12.2010 р) автомобіль Volkswagen Caddy перебував у власності сторін і був знятий з обліку відповідачем для реалізації 11.01.2011 р.. В зв'язку з цим, суд вважає, що автомобіль Volkswagen Caddy є спільним майном колишнього подружжя і мав би бути поділений між сторонами. Разом з тим, відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки, автомобіль Volkswagen Caddy на час розгляду справи фактично реалізований відповідачем, а позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження вартості автомобіля, то суд немає можливості його розділити і не враховує вартість автомобіля в перелік спільно нажитого майна.
Як вбачається із рішення Костопільського районного суду від 09.12.2010 року про розірвання шлюбу судом було встановлено, що сторони не проживають разом та не ведуть спільного господарства більше двох місяців. Частиною 3 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. За таких обставин, суд вважає, що фактично сторони припинили подружні стосунки з вересня 2010 року. Судом встановлено, що кошти депозитного рахунку були зняті відповідачем 2.11.2010 року - до вступу в законну силу рішення суду про розірвання шлюбу, але після фактичного припинення сторонами подружніх відносин. За таких обставин суд вважає, що кошти депозитного рахунку в сумі 4196,50 доларів США (33148 грн. згідно курсу Національного банку) є спільним майном колишнього подружжя і підлягає поділу між сторонами.
З наданих відповідачем доказів (квитанцій та показів свідків) встановлено, що він використав на ремонт будинку 10990. Інших доказів, які б підтвердили позицію відповідача, що кошти депозитного рахунку були витрачені ним на утримання та ремонт будинку, відповідачем не надано. Таким чином, кошти рахунку в сумі 22158 грн. (33148-10990) підлягають поділу між сторонами і частка кожного з них становить 11079 грн. Враховуючи, згідно варіанту поділу будинковолодіння позивач повинна б була сплатити відповідачу 572 грн. компенсації вартості її частини, то частка позивача з депозитного рахунку становить 10507 грн. (11079- 572).
Оскільки відповідачем не надано доказів сплати ним коштів за проведення судової будівельно-технічної експертизи, то суд немає можливості вирішити питання про розподіл цих коштів між сторонами.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в користь держави половина судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, ЦПК України, ст. 60, 68-71 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, та виділити їй згідно варіанту 4 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 21.01.2013 р. (для другого співвласника) Ѕ частину веранди 1-1, кухню 1-3, котельню 1-4, частину житлової кімнати 1-5 площею 3,2 кв.м., житлові кімнати 1-6 та 1-7, сарай «Б», літню кухню „Б", вбиральню „В", 1/2 частину огорожі № 1 та 1/3 частину огорожі № 2 на загальну суму 122660 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, та виділити їй згідно варіанту 4 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 21.01.2013 р. (для першого співвласника) Ѕ частину веранди 1-1, коридор 1-2, частину житлової кімнати 1-5 площею 15,7 кв.м., житлову кімнату 1-8, санвузол 1-9, сходи «а1», погріб «Пг/А», гараж «Б», 1/2 частину огорожі № 1 та 2/3 частину огорожі № 2 та вимощення на загальну суму 121516 грн.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 на якій розташована її частка житлового будинку.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 на якій розташована його частка житлового будинку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10507 (десять тисяч п'ятсот сім) грн. в рахунок коштів депозитного рахунку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1215,16 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Олійник П.В.