Рішення від 05.07.2011 по справі 2-739/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-739/11

05 липня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Олійник П.В.

при секретарі - Озарчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по аліментах в сумі 18956 грн. та неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 12511 грн..

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що згідно рішення суду відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі ? частини свого заробітку (доходу). Однак, відповідач з 2008 року перестав сплачувати аліменти і внаслідок цього утворилася заборгованість в сумі 18956 грн.. Оскільки заборгованість по аліментах виникла по вині відповідача, то просить стягнути з нього неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги повністю та по аналогічних мотивах. Просить позов задоволити.

Відповідач позов визнав частково в частині наявності заборгованості по аліментах,заперечив проти позовної вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та пояснив, що заборгованість виникла в зв'язку з тим, що він хворів і на даний час не працює. Просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Костопільського районного суду (справа 2-1276) відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 (2002 р. н.), у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше половини неоподатковуваного мінімуму заробітної плати починаючи з 23 липня 2003 р. і до повноліття сина. Згідно розрахунку відділу ДВС станом на 01.03.2011 року заборгованість по аліментах становить 18956 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачено, суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Враховуючи, що судом прийнято рішення про стягнення з відповідача аліментів, заборгованість по яких станом на 01.03.2011 року становить 18956 грн. і які підлягають стягненню з відповідача, то суд вважає, що провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментах необхідно закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Судом встановлено, що у відповідача є заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина, яка станом на 01.03.2011 року становить 18956 грн. Дана заборгованість виникла по вині відповідача, який протягом тривалого часу не сплачує аліменти, а тому суд стягує з нього неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів. При визначенні розміру неустойки (пені) суд стягує її в межах трьохрічного строку позовної давності, а також враховує, що протягом цього строку відповідач два місяці хворів і виключає ці місяці з розрахунку. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню неустойка (пеня) в розмірі 4304,40 грн..

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати пропорційно до задоволених судом позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 60, 212 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 4304 (чотири тисячі триста чотири) грн. 40 коп. та 171 грн. у відшкодування судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Олійник П.В.