"26" березня 2013 р. Справа № 5016/2611/2012(12/80)
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,
Суддів Мацюри П.Ф., Разюк Г.П..
При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.
За участю представників сторін:
від позивача - Полубаярова К.В., довіреність № 09/48, дата видачі : 19.10.12р.
від відповідача - Петровський Д.О., довіреність № 364, дата видачі : 28.12.11р.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2013р.
по справі № 5016/2611/2012(12/80)
за позовом Державного підприємства „Миколаївський морський торгівельний порт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон"
про стягнення 6455, 70грн.,
Встановив:
В листопаді 2012 року Державне підприємство „Миколаївський морський торгівельний порт" (Далі - Порт) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон" (Далі - Товариство) про стягнення 5754,02 грн. - основного боргу; 205,32 грн. - 3 % річних та 496,36грн. - пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Порт посилається на неналежне виконанням Товариством умов укладених між ними договорів від 15.01.08р. №3/08 та від 04.10.10р. № 7-С в частині своєчасної та повної оплати корабельного та адміністративного портових зборів, порядок оплати та розмір зборів щодо яких встановлений також Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.00р. № 1544.
У відзиві на позов Товариство вважає його необґрунтованим та безпідставним. (т.2 а.с.7-12)
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29 січня 2013 року, винесеним суддею Семеновим А.К., позовні вимоги задоволені повністю.
Суд стягнув з Товариства - 5754 грн. 02 коп. - боргу, 205 грн. 32 коп. - 3% річних, 496 грн. 39 коп. пені та 1609 грн. 50 коп. - судового збору.
Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просило рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про безпідставність доводів скаржника, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.01.08р. між сторонами був укладений договір № 3/08, за яким Порт зобов'язався, за наявності можливості, надавати послуги з організації робіт при перевалці вантажу (додаток №1 до договору), а Товариство (Генекспедитор), в свою чергу, зобов'язалось приймати ці послуги та оплачувати їх згідно з рахунками Порту. По закінченню перевантаження суднової партії вантажу, сторони оформляють акт наданих послуг на кількість перевантаженого вантажу та вартості наданих послуг (в редакції додаткової угоди від 23.09.10р. № 7 до договору). (т. 1 а.с. 163-167)
Відповідно до п/п 2.1.3., 2.1.4., 2.1.6. п. 2.1. вказаного договору позивач зобов'язався: надавати послуги за використання місця для перевантаження вантажу силами та засобами відповідача, а також надавати дозвіл на проведення вантажно-розвантажувальних робіт на рейді позивача; обліковувати кількість навантаженого/вивантаженого вантажу на/з судна вагою, заявленою відповідачем на підставі коносаментів/ліхтеровочного генерального акту (в редакції додаткової угоди від 23.09.10р. № 7 до договору); надавати попередні рахунки відповідачу за 4 доби до надходження судна у порт -на сплату 100% вартості послуг, які надаватиме позивач в обсязі суднової партії.
Згідно з п/п 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5., 2.2.14 п. 2.2. зазначеного договору відповідач зобов'язався: здійснювати навантаження вантажу на судна біля причалу на внутрішньому/зовнішньому рейдах позивача та вивантаження вантажу з судна на внутрішньому рейді позивача своїми силами та засобами на підставі коносаментів, ліхтеровочного генерального акту (в редакції додаткової угоди від 23.09.10р. № 7 до договору); самостійно здійснювати навантажувально-розвантажувальні роботи на рейдах позивача та координацію плавзасобів, задіяних в перевантаженні вантажів на судна своїми силами та засобами (плавкран, буксири) - (в редакції додаткової угоди від 23.09.10р. № 7 до договору); отримувати попередні рахунки позивача за 4 доби до надходження судна у порт -на сплату 100% вартості послуг, які надаватиме позивач в обсязі суднової партії. Сплату попередніх рахунків здійснювати за дві доби до надходження судна у порт; підписувати приймально-здавальні акти за виконані роботи (послуги) згідно з п. 7 додатку № 1 до договору та акт надання послуг у термін 2 діб з дати надання послуг позивачем.
Відповідно до п. 3.2. цього ж договору відповідач на підставі попередніх рахунків позивача сплачує за дві доби до надходження судна у порт 100% вартості послуг, що плануються для перевантаження на конкретне судно (в редакції додаткової угоди від 23.09.10р. № 7 до договору).
Згідно з п. 3.3. названого договору остаточні розрахунки з позивачем відповідач здійснює у термін не пізніше 5 банківських днів з дати отримання рахунку та акту наданих послуг (в редакції додаткової угоди від 22.12.09р. № 5 до договору).
Відповідно до п. 4.2. наведеного договору за несвоєчасну оплату рахунків позивача відповідач сплачує: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення сплати; суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
04.10.10р. між сторонами був укладений договір № 7-С, за яким Порт зобов'язався надавати послуги згідно з письмовими заявками Товариства по обслуговуванню суден, а відповідач (агент) -прийняти ці послуги та оплатити їх вартість згідно з дорученнями від імені та за рахунок судновласника, на умовах цього договору. (т.1 а.с.159-162)
Відповідно до п/п 2.1.1., 2.1.3. п. 2.1. даного договору Порт зобов'язався: надавати Товариству рахунки для сплати зборів і платежів за користування наданими послугами, які розраховані на підставі встановлених цін і державних тарифів та вимог договору; надавати відповідачу для підписання, на наступний день після надання послуг, приймально-здавальний акт.
Згідно з п/п 2.2.3, 2.2.5. п.2.2. вказаного договору Товариство, (Агент), зобов'язалось: отримувати від позивача рахунки на портові збори і сплачувати їх до відходу судна з порту; підписувати приймально-здавальний акт за надані послуги протягом доби з дати передачі його позивачем. У разі не підписання цього акту в передбачений термін позивач приймає зазначений документ до роботи в односторонньому порядку з подальшим виставленням рахунків.
Відповідно до п. 3.1. зазначеного договору відповідач зобов'язався одержувати попередні рахунки на передоплату за портові збори згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.00р. № 1544 на другу добу після надання заявки на заходження судна в порт. Оплату попередніх рахунків (портових зборів) відповідач виконує не пізніше ніж за добу до виходу судна з порту.
Згідно з п. 3.2. вищезгаданого договору відповідач здійснює остаточні розрахунки за послуги в термін 5 банківських днів після відходу судна з порту на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів.
Відповідно до п. 5.2. цього ж договору за несвоєчасну оплату рахунків відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, враховуючи день сплати заборгованості.
Згідно з п. 8.1. вказаного договору договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.10р..
Як встановлено місцевим господарським судом, на зовнішньому рейді Порту, Товариство перевантажило на судно „GALLANT JOHN" 14456,960т. кукурудзи, що підтверджується вантажно-супровідними документами, вантажно-розпорядчими документами, а також довідками про надання відповідних послуг (т.1 а.с.30-135).
У зв'язку з перевезеннями кукурудзи на зовнішній рейд Порту Товариство отримало послуги, які оплачуються портовими зборами.
Із суден, які були задіяні Товариством в перевантаженні кукурудзи на судно „GALLANT JOHN" були нараховані адміністративний портовий збір - 744 грн. 59 коп. та корабельний портовий збір - 5754 грн. 02 коп.
Товариство адміністративний портовий збір у сумі 744 грн. 59коп. сплатило лише 25.09.2012 року, що підтверджується випискою банку та листом Товариства від 26.09.2012 року №10166/200 (т.1 а.с.153-154), однак дані кошти Товариство повинно було сплатити до виходу судна з зовнішнього рейду Пору тобто:
- по суднам, які зайшли на зовнішній рейд Порту 18.10.2011 року: по буксиру „Баштанський" до 23.10.2011 року, по плавкрану КПЛ-108 до 23.10.2011 року,
- по суднам, які зайшли на зовнішній рейд Порту 19.10.2011 року: по буксиру „Лідіївський" до 20.10.2011 року, по баржі NBL-020 до 20.10.2011 року,
- по суднам, які зайшли на зовнішній рейд Порту 20.10.2011 року: по буксиру „Лідіївський" до 21.10.2011 року, по баржі NBL-014 до 21.10.2011 року,
- по суднам, які зайшли на зовнішній рейд Порту 21.10.2011 року: по буксиру „Лідіївський" до 21.10.2011 року, по баржі NBL-003 до 23.10.2011 року,
- по суднам, які зайшли на зовнішній рейд Порту 22.10.2011 року: по буксиру „Лідіївський" до 23.10.2011 року, по баржі NBL-012 до 23.10.2011 року.
У зв'язку з простроченням сплати адміністративного портового збору станом на 25.09.2012 року позивачем нараховані три проценти річних у сумі 20 грн. 73 коп. за період з 21.10.2011 року по 25.09.2012 року.
Крім того у зв'язку з простроченням сплати корабельного збору станом на 16.11.2012 року позивачем нараховані три проценти річних у сумі 184 грн. 59 коп..
Як вбачається з матеріалів справи, 744, 59 грн. адміністративного збору та 5754,02 грн. корабельного збору були включені до рахунку Порту від 31.10.2011 року №54221512 на загальну суму 6489 грн. 61 коп. (т.1, а.с. 142).
25.09.2012 року Товариство по рахунку від 31.10.2011 року №54221512 на загальну суму 6489 грн. 61 коп. сплатило лише адміністративний портовий збір у сумі 744 грн. 59 коп.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою рахунку від 31.10.2011 року №54221512 за період з 17.11.2011 по 16.05.2012 року Портом нарахована пеня у сумі 496 грн. 36 коп.
Відповідач заперечує проти стягнення з нього залишку заборгованості зі сплати корабельного збору, посилаючись на його неправомірне нарахування, оскільки належні відповідачу на праві власності буксири "Лідіївський", "Баштанський", несамохідні баржі "НБЛ-003", "НБЛ-012", "НБЛ-014", "НБЛ-020" здійснювали перевезення водними шляхами зернових вантажів, що є власністю ТОВ СП "Нібулон", з перевантажувального терміналу ТОВ СП "Нібулон" до Миколаївського морського торгівельного порту (зовнішній рейд) для завантаження на судно "Gallant John". Зазначені судна, при переміщенні водними шляхами матеріальних цінностей належних ТОВ СП "Нібулон", охоплюються ознаками суден групи "В", а не "А", як зазначає позивач, тому ставки корабельного збору є завищеними. Перевантажувальний термінал ТОВ СП "Нібулон",з якого відбувалось довантаження судна "Gallant John", взагалі не є портом у розумінні ст.73 Кодексу торговельного мореплавства України. Отже, перевезення між перевантажувальним термі-налом ТОВ СП "Нібулон" та зовнішнім рейдом ДП "Миколаївський морський торговельний порт" не є каботажними або міжнародними перевезеннями, тим більше зазначені рейси не є "комерційними", оскільки плату та прибутки за їх виконання відповідач не отримував. Відповідно нарахування пені, 3% річних за несвоєчасну сплату корабельного збору відповідач вважає безпідставним.
Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з нього пені, 3% річних за не-своєчасну сплату адміністративного збору, посилаючись на те, що крім рахунку на його сплату позивачем не було надано відповідачу будь-яких приймально-здавальних актів щодо надання вказаних послуг, тобто, у відповідача не виникло цивільного зобов'язання щодо оплати цих послуг. Їх сплата здійснена відповідачем у добровільному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене судова колегія вважає, що даний розрахунок Порту щодо стягнення з Товариства нарахованого за прострочення оплати вартості послуг сигнальника індексу інфляції за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року в розмірі 2,38 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Позивачем корабельний збір нарахований за заходження на зовнішній рейд Порту 18.10.2011 року, 19.10.2011 року, 20.10.2011 року, 21.10.2011 року та 22.10.2011 року суден, які були задіяні у перевантаженні Товариства та довантаженні кукурудзи на судно "Gallant John", а саме: буксири "Лідіївський", "Баштанській"; баржі "НБЛ-003", "НБЛ-012", "НБЛ-014", "НБЛ-020" плавкран КПЛ-108, виходячи з об'єму суден, визначених у мірильних та обмірних свідоцтвах (т.1 а.с.188-194).
Згідно з п. 3.1. договору від 04.10.10р. № 7-С та п. 2 Положення про портові збори сплата портових зборів у портах здійснюється до виходу судна з порту.
Відповідно до пунктів 3, 12, 29, 32 Положення про портові збори нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. Для суден груп А, Б і Г нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід у порт і вихід з нього за 1 куб. метр об'єму судна за такими ставками (у доларах США): для суден у каботажному плаванні 0,0085. Із суден груп А та Б за стоянку більш як 12 годин на внутрішньому рейді морського порту якірний збір справляється за добовими ставками за 1 куб. метр об'єму судна за фактичний час стоянки: 0,00043 долара США - із суден у каботажному плаванні. Із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт за такими ставками: 0,0022 долара США за 1 куб. метр об'єму судна - із суден у каботажному плаванні.
Відповідно до складених позивачем відомостей-розрахунків за надані послуги, розмір корабельного збору склав 5754 грн. 02 коп., який у термін, визначений п.2 Положення про портові збори, відповідачем сплачений не був. (т.1 а.с. 143-152)
Відповідач проти стягнення корабельного збору заперечує, посилаючись на те, що його нарахування має відбуватись за ставками, встановленими п.17 Положення про портові збори для суден групи "В" у каботажному плаванні, оскільки саме до цієї групи відносяться буксири та баржі (самохідні і несамохідні). Крім того, відповідач вказує на те, що перевантажувальний термінал ТОВ СП "Нібулон", з якого відбувалось довантаження судна "Gallant John", не є Портом у розумінні ст.73 Кодексу торгівельного мореплавства України тому перевезення, які здійснювались буксирами "Лідіївський", "Баштанській" та баржами "НБЛ-003", "НБЛ-012", "НБЛ-014", "НБЛ-020" між перевантажувальним терміналом ТОВ СП "Нібулон" та зовнішнім рейдом ДП "Миколаївський морський торговельний порт" не є каботажними або міжнародними перевезеннями. Зазначені рейси також не є "комерційними вантажними рейсами" і не можуть належати до групи "А".
Згідно п.1 Загальної частини Положення про портові збори, корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний збори справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором:
- до групи "А" віднесені вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди;
- до групи "В" віднесені ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка-море "пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки.
Таким чином, до групи "А" відносяться судна, які заходять у порти для виконання вантажних операцій. При цьому, тип судна за його класифікаційним свідоцтвом значення не має.
Відповідно до п.1.1 Правил класифікації та побудови морських суден Регістру судноплавства України під вантажним судном розуміється будь-яке судно, що не є пасажирським (суховантажні, наливні, транспортні рефрижератори, криголами, буксири, штовхачі, рятувальні, технічного флоту, кабельні, промислово-транспортні, спеціального призначення та інші непасажирські судна).
У згаданому Положенні про портові збори Кабінет Міністрів України відніс до групи "А" усі судна, що не є пасажирськими та заходять у порти саме для виконання вантажних операцій.
Отже, згідно класифікації свідоцтв, копії яких є у матеріалах справи, буксири "Лідіївський", "Баштанській" та баржами "НБЛ-003", "НБЛ-012", "НБЛ-014", "НБЛ-020", плавкран КПЛ -108 є суднами типу „ріка - море" та не можуть одночасно належати до річкових суден.
Крім цього, п. 1 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.00р. №1544, містить примітку, яка визначає, що судна груп "В" (буксири та баржі), "Д" та "Е", що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи "А".
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що знаходження буксирів, барж та плавкранів у Порту для виконання вантажних операції є підставою для віднесення їх до суден групи А, тому Порт правомірно нарахував Товариству корабельний та адміністративний збори по вказаним суднам за ставками групи А.
В апеляційній скарзі, Товариство вважає, що окрім, рахунку, Портом не було надано відповідачу будь-яких приймально-здавальних актів щодо надання послуг, а отже у нього не виникли зобов'язання щодо їх оплати.
Дане твердження відповідача спростовується матеріалами справи, оскільки згідно з п. 3.1. договору від 04.10.10р. № 7-С та п.3.2. договору від 15.01.08р. № 3/08 Товариство само на підставі рахунків здійснює оплату 100% вартості послуг, а п. 2 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.00р. №1544, визначає, що сплата портових зборів здійснюється до виходу судна з порту.
Згідно з ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Як встановлено матеріалами справи, для довантаження згідно умов договору від 15.01.08р. № 3/08 власними силами та засобами на судно "Gallant John" кукурудзи відповідачем були залучені буксири "Лідіївський", "Баштанській"; баржі "НБЛ-003", "НБЛ-012", "НБЛ-014", "НБЛ-020" плавкран КПЛ-108, а отже доводи відповідача спростовуються дійсними обставинами справи.
Більше того, судом встановлено, що за договором від 04.10.10р. № 7-С позивач зобов'язався надавати послуги згідно з письмовими заявками відповідача по обслуговуванню суден, а відповідач (агент) -прийняти ці послуги та оплатити їх вартість згідно з дорученнями від імені та за рахунок судновласника, на умовах цього договору.
Відповідно до ст. 131 Кодексу торговельного мореплавства України каботажним перевезенням є перевезення між портами України, які здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.
Господарським судом встановлено, що перевезення зерна кукурудзи між вантажним причалом відповідача та внутрішнім рейдом позивача у спірних відносинах відбулось без виходу з територіальних вод України та оформлене коносаментами №1 від 16.10.2011р., №2 від 16.10.2011р., №4 від 19.10.2011р., №5 від 21.10.2011р.. У даних коносаментах зазначено порт відправлення -"Перевантажувальний термінал ТОВ СП "Нібулон" та порт призначення -"Миколаївський морський торговельний порт".
Поряд з цим, згідно з ч. 2 ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України акваторією морського порту є відведені порту водні простори.
Відповідно до положень ст. 97 Митного Кодексу України, зазначено, що під каботажем розуміється перевезення українських та іноземних товарів шляхом завантаження їх на морське (річкове) судно в одному пункті на митній території України і транспортування в інший пункт території України, де здійснюватиметься їх вивантаження;
Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що перевезення вантажів між перевантажувальним терміналом Товариства та Портом є каботажним, а тому адміністративний, корабельний та якірний збори по вказаним суднам, обґрунтовано нараховані за ставками для суден у каботажному плаванні.
Відповідач ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія вважає, що при винесенні рішення, місцевий господарський суд цілком правомірно надав обґрунтовану юридичну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а тому рішення господарського суду Миколаївської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 29 січня 2013 року у справі №5016/2611/2012(12/80) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 01.04.2013р.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя П.Ф. Мацюра
Суддя Г.П. Разюк