Рішення від 12.03.2013 по справі 5011-4/6848-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/6848-2012 12.03.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест»

До Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд»

третя особа ПроПублічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" стягнення 2 045 451,98 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Білоцький В.В. - по дов.

від відповідачів Ткаченко К.В. - по дов.

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» 2 000 000 грн., основного боргу, 42 000 грн. пені, 3451,98 грн. проценти за користування коштами, а всього 2 045 451,98 грн. заборгованості за договором позики № 06/04-21 від 21.04.2009р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 13.08.2012р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» та Закритим акціонерним товариством «Корпорація Укржилбуд» було укладено договір позики № 09/04-21.

Відповідно до п.1.1. договору, за цим договором позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі, що обумовлений договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у термін, обумовлений цим договором.

Розмір позики за цим договором становить 2 000 000 грн. (п.2.1. договору).

Відповідно до п.2.2. договору за домовленістю сторін позика є безпроцентною.

Згідно п.3.1. договору, позикодавець надає позику протягом 5-ох календарних днів з моменту підписання цього договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що позика надається у безготівковому платіжним дорученням шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Факт перерахування коштів в розмірі 2 000 000 грн. підтверджується платіжним дорученням № 7 від 21.04.2009р.

Відповідно до п.4.1., 4.2. договору, строк надання позики становить 24 календарних місяця та остаточною датою повернення позики вважається 21.04.2011р.

Додатковою угодою № 1 від 21.04.2011р. до договору позики № 09/04-21 від 21.04.2009р. строк надання позики був продовжений до 36 календарних місяців та остаточною датою повернення позики вважається 20.04.2012р.

Відповідно до п.5.1. договору при настанні дати, вказаної в п.4.2. договору, позичальник зобов'язується протягом двох календарних днів повернути позикодавцю позику в розмірі, що зазначений в п.2.1. договору.

Позика вважається поверненою позикодавцю позичальником з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в банківській установі, що його обслуговує.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не повернув позику в розмірі 2 000 000 грн. в визначений сторонами строк.

Відповідно до п.6.2. договору, при порушенні позичальником строку повернення позики (п.5.1. договору) позичальник повинен сплатити на поточний рахунок позикодавця пеню в розмірі 0,1% від розміру позики за кожний день прострочення повернення позики.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності до ст. 1046 ГК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

21.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» та Закритим акціонерним товариством «Корпорація Укржилбуд» було укладено договір позики № 09/04-21.

Відповідно до п.1.1. договору, за цим договором позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі, що обумовлений договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у термін, обумовлений цим договором.

Розмір позики за цим договором становить 2 000 000 грн. (п.2.1. договору).

Суду доведено, що на виконання умов Договору, Позивачем було перераховано на банківський рахунок Відповідача кошти у сумі 2 000 000 грн. (платіжне доручення № 7 від 21.04.2009р.).

Додатковою угодою № 1 від 21.04.2011р. до договору позики № 09/04-21 від 21.04.2009р. строк надання позики був продовжений до 36 календарних місяців та остаточною датою повернення позики вважається 20.04.2012р.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач не здійснив повернення коштів, в визначений в договорі строк, наданий йому у вигляді фінансової допомоги, у загальній сумі 2 000 000 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором позики у сумі 2 000 000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.6.2. договору, при порушенні позичальником строку повернення позики (п.5.1. договору) позичальник повинен сплатити на поточний рахунок позикодавця пеню в розмірі 0,1% від розміру позики за кожний день прострочення повернення позики.

Отже, порушення відповідачем строків повернення коштів за договором позики, передбачених п. 5.1 Договору № 09/04-21 від 21.04.2009р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну повернення позики з відповідача належить стягнути пеню у сумі 42000 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Законом та цим Договором.

Статтею 1050 ГК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, із змісту якої вбачається, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитор зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь чає прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу та три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 3451,98 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23, літ. «Б», код ЄДРПОУ 22931511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7, літ. А, код ЄДРПОУ 32069313) 2 000 000 (два мільйони) грн. основного боргу, 42 000 (сорок дві тисячі) грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 3 451 (три тисяч чотириста п'ятдесят одну) грн. 98 коп. 3% річних, 40 909 (сорок тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 04 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 01.04.2013р.

Попередній документ
30341256
Наступний документ
30341258
Інформація про рішення:
№ рішення: 30341257
№ справи: 5011-4/6848-2012
Дата рішення: 12.03.2013
Дата публікації: 02.04.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: