Справа № 647/468/13-ц
№ провадження 2/647/238/2013
27.03.2013 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого: Захарчук В.В.
при секретарі: Соболь Г.А.
за участю представника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Берислав справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської сільської ради Бериславського району, третя особа голова Львівської сільської ради Варару Людмила Василівна про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд -
Позивач з вернулася в суд до відповідача з вимогою скасувати розпорядження голови Львівської сільської ради Бериславського р-ну Варару Л.В. від 18.10.2012р. № 46-ОС та від 11.01.2013р. № 02 про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді доган, поновити його на роботі на посаді керівника ЛСЖКП « Дніпро-1», стягнути з Львівської сільської ради Бериславського р-ну на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 802,9грн.. Дане мотивовано тим, що розпорядженням голови Львівської с/р від 05.10.2011р. за №44 він був призначений на посаду керівника ЛСЖКП « Дніпро». У зв,язку з реорганізацією підприємства, 02.04.2012р. між сільським головою та позивачем було укладено контракт і відповідним розпорядженням від 02.04.2012р. №9 останній був призначений на посаду керівника ЛСЖКП « Дніпро-1». 11.01.2013р. розпорядженням голови сільської ради №02 ОСОБА_2 було оголошено догану « за безконтрольність та безвідповідальність у поведені земельних робіт екскаватором в результаті чого пошкоджено лінію телекомунікацій». Рішенням 26 сесії 6 скликання Львівської сільської ради від 15.01.2013р. № 285 роботу ОСОБА_2, як керівника ЛСЖКП « Дніпро-1» визнано незадовільною та таким, що не відповідає займаній посаді. Цим же рішенням рекомендовано сільському голові розірвати контракт у зв,язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. 04.02.2013р. розпорядженням сільського голови №7 ОСОБА_2 був звільнений з роботи по п. 2 ст. 40 КЗ пП « у зв,язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації». Позивач вважає, що його звільнення з роботи є незаконним так як відповідно до п.2 ст. 40 КЗпП дане звільнення можливе коли працедавець має фактичні докази того, що саме з цих причин працівник не може належним чином виконувати покладені на нього трудові обов,язки, такі докази відсутні. Позивач зазначає, що при укладені з ним контракту працедавцю було відомо про його освіту та кваліфікацію, тобто він відповідав за своїм фахом займаній посаді. Також позивач вважає, що його притягнення до дисциплінарної відповідальності проведено з порушенням вимог ст.. 149 КЗпП. Крім того позивач зазначив, що тільки після його звільнення із рішення сесії від 15.01.2013р. № 285 йому стало відомо, що відповідно до розпорядження сільського голови від 18.10.2012р. № 46-ОС йому було оголошено догану, за який дисциплінарний проступок йому не відомо. Службових перевірок за дане порушення не проводилось, пояснень він не давав та з самим розпорядженням не був ознайомлений. А за таких причин позивач вважає, що відповідно до ст.. 235 КЗпП він повинен бути поновлений на попередній роботі.
Позивач та його представник в суді підтримали позов та просили задовольнити заявлені вимоги з підстав викладених в позові.
Представник відповідача та сільський голова Варару Л.В. в суді позов не визнали, просила суд відмовити позивачу в його позовних вимогах у зв,язку з їх безпідставністю та необгрунтованністю, вважаючи, що звільнення з роботи позивача було здійснено з дотриманням норм чинного законодавства та у зв,язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, що підтверджується актом проведеної перевірки комісії членів Львівської сільської ради щодо здійснення фінансової діяльності керівником ЛСЖКП « Дніпро-1» ОСОБА_2 від 13.11.2012р. та виявленням порушень трудового законодавства щодо виплати заробітної плати, що передбачено п. 5.9 Контракту. При цьому останні вважають, що при звільненні ОСОБА_2 по п.2 ст. 40 КЗпП дозвіл профспілкового органу в даному випадку є не обов,язковим так як на підприємстві первинна профспілкова організація відсутня та ОСОБА_2 не є членом профспілкової організації.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх в сукупності суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Так із пояснень сторін у справі, свідків, наданих матеріалів та доказів суд встановив наступні обставини.
Розпорядженням голови Львівської с/р від 05.10.2011р. за №44 ОСОБА_2 був призначений на посаду керівника ЛСЖКП « Дніпро»./ дане підтверджується наданою суду копією трудової книжки, а.с. 4/
У зв,язку з реорганізацією підприємства, 02.04.2012р. між сільським головою та позивачем було укладено контракт і відповідним розпорядженням від 02.04.2012р. №9 останній був призначений на посаду керівника ЛСЖКП « Дніпро-1»./контракт додається, а.с. 5/.
Виходячи із зазначено та двічі приймаючи рішення щодо призначення на роботу ОСОБА_2 в якості керівника спочатку ЛСЖКП « Дніпро», а потім укладаючи контракт щодо призначення останнього на посаду керівника ЛСЖКП « Дніпро-1» орган управління майном в особі представника Львівської сільської ради, голови Варару Л.В. не мала претензій щодо освіти та кваліфікації займаній посаді ОСОБА_2, таким чином, погодившись, що останній відповідає займаній посаді.
Відповідно до п. 5.9 Контракту звільнення Керівника у випадках, передбачених цим контрактом може здійснюватись на підставі проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності підприємства.
Представник відповідача та третя особа заперечуючи відносно позову посилаються тільки на дану підставу щодо звільнення позивача із займаної посади.
З даним суд не може погодитись.
18.10.2012р. за №46-ОС розпорядженням сільського голови Львівської сільської ради Л.В. Варару було винесено догану ОСОБА_2 за неналежне виконання своїх обов,язків як керівника ЛСЖКП « Дніпро-1». На розпорядженні відсутній підпис ОСОБА_2, що він ознайомлений з даним розпорядженням. Дані проте, що останні був ознайомлений з даним розпорядженням відсутні, як відсутні дані щодо проведення службової перевірки.
11.01.2013р. за №02 розпорядженням сільського голови Львівської сільської ради Л.В. Варару було винесено догану ОСОБА_2 « за безконтрольність та безвідповідальність у поведені земельних робіт екскаватором в результаті чого пошкоджено лінію телекомунікацій» з яким останній був ознайомлений 01.02.2013р. дані щодо проведення службової перевірки відсутні, претензії власника телекомунікаційний ліній також відсутні.
04.02.2013р. за №7 розпорядженням сільського голови Л.В. Варару, ОСОБА_2 було звільнено з роботи по п. 2 ст. 40 КЗ пП « у зв,язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації».
Як встановлено судом, що відповідно до п. 5.9 Контракту звільнення Керівника у випадках, передбачених цим контрактом може здійснюватись на підставі проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності підприємства, тобто даним пунктом передбачено звільнення тільки на підставі проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності підприємства.
Такий аналіз керівництвом Львівської сільської ради не проводився, а наданий суд Акт щодо проведення відповідної перевірки ЛСЖКП « Дніпро», як аналіз фінансового стану підприємства судом не може бути прийнятий до уваги та як в акті відсутні аналізуючи дані, як то передбаченого щодо проведення відповідних перевірок фінансовими органами.
Вивчивши матеріали справи, надані докази суд прийшов до висновку, що дисциплінарні стягнення - 2 догани, оголошені ОСОБА_2 в розпорядженнях, винесені з порушенням вимог закону, а тому підлягають відміні із наступних підстав.
ОСОБА_2 оголошена догана «за неналежне виконання своїх обов,язків як керівника ЛСЖКП « Дніпро-1».
У відповідності зі ст. 148 ч.1 КЗпП України - дисциплінарне стягнення застосовується власником чи уповноваженим їм органом за конкретно виявлений проступок, але не пізніше одного місяця з дня виявлення.
Згідно подання прокуратури Бериславського району адресоване Львівському сільському голові Варару Л.В. від 14.09.2012р. голові Львівської сільської ради про неналежне виконання своїх службових обоів,язків ОСОБА_2 було відомо 14.09.2012р.. Однак розпорядження №46-ос про оголошення догани ОСОБА_2 видане18.10.2012р. , тобто спустя місяць та з яким ОСОБА_2 взагалі не був ознайомлений.
Сільським головою порушений порядок накладення дисциплінарних стягнень, передбачений ст.149 КЗпП України, згідно якої «До накладення дисциплінарного стягнення власник чи уповноважений ним орган повинен витребувати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення». У ОСОБА_2 таке пояснення відносно виявленого порушення трудової дисципліни ніхто не вимагав.
Розпорядження №02 видане сільським головою 11.01.2013 р, а ОСОБА_2 ознайомлений з ним лише 01.02.2013 р..
Аналізуючи обставини справи суд встановив, що ОСОБА_2 звільнений за систематичне невиконання своїх обов,язків, покладених на нього як керівника ЛСЖКП « Дніпро-1» у зв,язку виявленої невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Система не виконання обов,язків складається із двох вищевказаних розпоряджень про оголошення доган.
Згідно ч.1 ст.147 КЗпП України і п.22 Постанови Пленума Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 « Про практику розгляду судами трудових спорів» із змінами внесеними постановами від 01.04.1994 р. №4, від 26.10.1995 р. № 18 і від 25.05.1998 р. №15 звільнення по ст. 40 КЗпП України є дисциплінарним стягненням.
Разом з тим, ст.61 Конституції України вказує: «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення»
В силу ст. 149 ч.2 КЗпП України «За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано одне дисциплінарне стягнення».
Суд вважає, що ОСОБА_2 за одне і теж «порушення дисципліни» неналежне виконання службових обов,язків як керівника ЛСЖКП « Дніпро-1» наказали двічі: розпорядженням № 46-ос від 18.10.2012р., № 02 від 11.01.2013р. оголошені догани, а розпорядженням № 7 від 04.02.2013 р. він звільнений з роботи.
Крім того вирішуючи питання щодо звільнення ОСОБА_2 п.2 ст. 40 КЗпП керівником сільської ради були порушені і вимоги п. 5.9 Контракту «звільнення Керівника у випадках, передбачених цим контрактом може здійснюватись на підставі проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності підприємства», така перевірка з аналізом не здійснювалась
У відповідності зі ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, розглядаючий трудовій спір, одночасно приймає рішення про виплату робітнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому суд вважає, що Львівська сільська рада Бериславського р-ну зобов,язана ОСОБА_2 виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення 04.02.2013р. в сумі 802 грн. 90коп..
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд вважає, що позивачем в суді доведені ті обставини на які вона посилалася як на підставу своїх вимог з наданням в підтвердження цього доказів ст. 60 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 7,10,11, 12, 36 п.3, 60, 84, 213,218, 367 п.4 ЦПК України, ст.ст. 147, 148ч.1, 149, 232-237-1 КЗпП України, ст. 61 Конституції України, суд -
Позов задовольнити. Відмінити розпорядження № 46-ос від 18.10.2012 р., №02 від 11.01.2013 р. голови Львівської сільської ради про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді доган та розпорядження №7 від 04.02.2013 р. голови Львівської сільської ради про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді звільнення з роботи керівника ЛСЖКП « Дніпро-1» .
Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді керівника Львівського сільського житлово-комунального господарства « Дніпро-1» Бериславського району з 11.01.2013р..
Стягнути з Львівської сільської ради Бериславського р-ну на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення 11.01.2013р. в сумі 802грн.90коп..
Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді керівника Львівського сільського житлово-комунального господарства « Дніпро-1» Бериславського району з 11.01.2013р. підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя В. В. Захарчук