Справа №2-23 51 2007 p.
Іменем України
13 серпня 2007 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Клименка A.M., при секретарі - Лембей О.О., з участю:
позивача - ОСОБА_1відповідача - ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
Позивачка звернулася до суду 21 вересня 2004 року з позовом до свого чоловіка -ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на її користь на утримання їх неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, посилаючись на те, що вона з відповідачем з квітня 2004 року проживає окремо, дитина залишилася проживати з нею, знаходиться повністю на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Відповідач позов визнав частково, проти стягнення з нього аліментів не заперечував, але був проти стягнення їх з часу звернення позивачки з цим позовом до суду і просив суд стягнути аліменти з дня прийняття рішення по справі.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі і мають від шлюбу неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження.
З квітня 2004 року сторони припинили шлюбні відносини, мешкають окремо, сумісного господарства не ведуть. Дитина мешкає з позивачкою і повністю знаходиться на її утриманні. Ці обставини встановлені судом на підставі пояснень позивачки в судовому засіданні та довідки КЖДЕП - 3 Орджонікідзевського району м. Харкова відповідно до якої дитина постійно проживає з позивачкою (а.с. 4).
Відповідач майже не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча працює, і має для цього матеріальну можливість. Протягом останніх трьох років відповідач передав позивачці у матеріальну допомогу на дитину в загальній сумі 51 грн., що є явно недостатнім для утримання дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За встановлених судом обставин слід дійти висновку, що відповідач добровільно не утримує свою дитину, і тому з нього слід стягнути аліменти на утримання цієї дитини на користь позивачки в розмірі % частини його доходу.
Пояснення відповідача про те, що він постійно надавав позивачці матеріальну допомогу на утримання дитини протягом останніх трьох років суд не може прийняти до уваги, бо позивачка ці заперечення відповідача не визнала, а сам відповідач, у підтвердження своєї заяви, ніяких доказів суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України «аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову", тому клопотання відповідача про призначення аліментів з дня прийняття рішення по справі не грунтується на вимогах діючого законодавства і задоволенню не підлягає.
Також, на відповідача слід покласти і обов'язок сплатити судовий збір по справі на користь держави та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 180, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, який народився в селі Задубрівці Снятинського району Івано - Франківської області, аліменти на користь ОСОБА_1на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, в розмірі ХА частки його доходу щомісяця, починаючи з 21 вересня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 51 грн. судового збору у доход держави та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду
Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі і 10-ти денний строк з дня
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом
20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4
ст. 295 ЦПК України.