Справа № 119/1155/13-пСуддя у І-й інстанції: Гаврилюк І.І.
Провадження №33/191/39/13 Суддя-доповідач: Копилян В. А.
01 квітня 2013 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії Копилян В. А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосія апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 лютого 2013 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Феодосії АР Крим, громадянку України, не працюючу, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП і справу у зв'язку з перебігом строків накладення адміністративного стягнення закрито, -
Постановою судді Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за те, що вона 12.10.2012 р., о 14 год. 00 хв., на автошляху Феодосія-Орджонікідзе -с.Насипне-с.Віноградне, керувала автомобілем «Чері», держ.номер НОМЕР_1, здійснюючи маневр правого повороту, при виїзді з пересічення проїжджих частин опинилася на смузі зустрічного руху, де допустила наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 з подальшим зіткненням з автомобілем «Хюндай», держ.номер НОМЕР_2, який рухався по своїй смузі руху. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями порушила п.1.5, 10.5 ПДД України. Справа у зв'язку з перебігом строків накладення адміністративного стягнення закрита.
Постановою судді Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року до постанови від 27.02.2013 р. внесені уточнення з вказівкою про те, що правопорушниця здійснювала маневр правого повороту. (а.с.65).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді відмінити і винести постанову про припинення справи відносно неї за ст.124 КУпАП у зв'язку зі скоєнням дії особою у стані крайньої необхідності. Свої доводи мотивує тим, що її притягнуто до відповідальності незаконно, суддя не врахував вимоги ст.ст.33, 280 КУпАП, не дослідив обставини справи, приймав до уваги лише показання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_6, які є зацікавленими особами, теж порушившими ПДД України. Безпідставно не взяв до уваги показання ОСОБА_2, а також свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 По справі не вирішено клопотання про призначення автотехнічної експертизи, не надана оцінка місця зіткнення з велосипедистом та чому протокол складений після спливу 3,5 місяців. Крім того, вважає, що суд помилково в резолютивній частині визнав її винною у скоєнні адміністративного правопорушення і закрив справу у зв'язку з перебігом строків накладення адміністративного стягнення, тобто прийняв два рішення, які суперечать одне одному.
Заслухавши потерпілого ОСОБА_4 і його представника ОСОБА_9, які наполягали на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін, перевіривши матеріали справи, наведені в апеляції доводи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок судді міського суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, за зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), копією протоколу огляду місця ДТП від 12.10.2012 (а.с.4-5) і схемою до нього (а.с.6), таблицею зображень (а.с.7-12), копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.10.2012р. (а.с.3).
Як убачається з матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Доводи апелянти, що в її дії були вчинені у стані крайньої необхідності спростовуються вищезазначеними доказами, а також показаннями ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.49), які узгоджуються між собою та яким суддею надано правильну оцінку. При цьому вказані свідки в судовому засіданні були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань.
Оскільки адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, в діях ОСОБА_2 є склад даного адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.
Як убачається з матеріалів справи, постановою інспектора з дізнання ВДАІ Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 15.10.2012р., в порушенні кримінальної справи, передбаченої ч.1 ст.286 КК України, за фактом ДТП за участю водієв ОСОБА_2, ОСОБА_4 і велосипедиста ОСОБА_3 відмовлено за ст.6 п.2 КПК України. (а.с.3). При цьому постанова про відмову в порушенні кримінальної справи ОСОБА_2 не оскаржена.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 31.01.2013р. убачається, що подія з участю ОСОБА_2 відбулася 12.10.2012 року, тобто строк на час винесення постанови судді строк накладення адміністративного стягнення сплинув, тому суддя правильно закрив провадження по справі.
Посилання апелянта на те, що суд помилково в резолютивній частині визнав її винною у скоєнні адміністративного правопорушення і закрив справу у зв'язку з перебігом строків накладення адміністративного стягнення, є безпідставними і суперечать нормам діючого законодавства, оскільки закриття справи за перебігом строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП, допустимо лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а тому суддя вірно встановив винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні та інші обставини.
Доводи апеляції про те, що судом не взяти до уваги показання самої ОСОБА_2, а також свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, є безпідставними, оскільки в постанові суд належним чином мотивував це, вказавши, що покази цих свідків суперечать решті доказів.
На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.38, 256, 293, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2013 року відносно ОСОБА_2- залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Копилян