"26" березня 2013 р. м. Київ К/9991/52188/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2011 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області про визнання недійсним та скасування положення пункту 5 вимоги, -
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 05.10.1994 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 081168.
Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області, відповідно до п. 1.2.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на III квартал 2010 року та на підставі направлення від 05.11.2010 року № 1173, проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" за 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року.
За результатами ревізії складено акт від 08.12.2010 року № 06-21/529, перший та третій примірник якого 14.12.2010 року вручено під підпис головному бухгалтеру ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".
Не погодившись з окремими висновками вказаного акту, позивач 24.12.2010 року за № 7/3875 на адресу КРУ у Полтавській області надав заперечення на акт перевірки від 08.12.2010 року № 06-21/529.
За результатами розгляду даного заперечення КРУ у Полтавській області складено висновки від 10.01.2011 року, якими зазначені заперечення відхилено у повному обсязі.
Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ, головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надано право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області за результатами ревізії керівнику ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" пред'явлено вимогу "Про усунення виявлених порушень" від 13.01.2011 року № 16-06-3-14/216.
Пунктом п'ятим зазначеної вимоги ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зобов'язано відшкодувати за рахунок винних осіб зайво списане паливо в сумі 5 508 грн. 70 коп., що списане внаслідок порушення вимог наказу Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.1998 року "Про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті" та норм витрат паливно-мастильних матеріалів по транспортним засобам ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", затверджених заступником генерального директора по експлуатації О.В. Баюн та підписаних начальником автотранспортного цеху В.П. Гупало.
До ревізії надано норми витрат паливно - мастильних матеріалів по транспортним засобам ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", затверджені заступником генерального директора по експлуатації О.В. Баюн та підписані начальником автотранспортного цеху В.П. Гупало, у яких відсутня дата складання, затвердження та період дії.
Як свідчать матеріали справи, на запит від 18.11.2010 року про надання до ревізії наказів на норми списання пального надано вказані вище норми, будь - яких інших наказів надано не було, внаслідок чого ревізорами проведено розрахунок витрат пального на автомобілі ЗІЛ 130 та ГАЗ 53А, у відповідності до вищевказаних норм витрат паливно - мастильних матеріалів за весь ревізійний період.
До заперечень від 24.12.2010 № 7/3875 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»надані норми витрат пального і мастильних матеріалів 2000 року, у яких відсутній період дії.
Крім того, вищевказані норми витрат пального і мастильних матеріалів 2000 року містять виправлення, які не відповідають вимогам п. 4.1 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 „Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", в частині недопустимості підчистки і виправлень у тексті та цифрових даних первинних документів.
Також у вищевказаних нормах 2000 року, наданих до заперечень, відсутня норма списання пального на автомобіль ЗІЛ 130.
Під час судового засідання суду першої інстанції позивачем надано до суду наказ ПОКВПТГ „Полтаватеплоенерго" від 29.04.2010 року № 268/а „Про норми витрат палива на транспортних засобах підприємства", згідно якого вводяться в дію з 01.05.2010 року норми витрат палива на транспортні засоби підприємства, згідно додатку.
В свою чергу у наданих величинах норм витрат палива, відсутні будь - які дані щодо підвищення норми витрат пального на автомобілі ЗІЛ 130 та ГАЗ 53А на 1 т. перевищення ваги.
Як встановлено судом апеляційної інстанцій, що додаток, на який посилався позивач, в жодній мірі не має відношення до Наказу ПОКВПТГ „Полтаватеплоенерго" від 29.04.2010 року № 268/а, оскільки в наданих позивачем величинах норм витрат палива, відсутній запис про те, що саме дані норми є додатком до Наказу від 29.04.2010 року № 268/а.
Однак, при прийнятті оскаржуваної постанови, суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження відповідача з цього приводу.
Водночас будь - яких документів, що підтверджують вагу спорядженого автомобіля ЗІЛ 130 та ГАЗ 53А до ревізії та до заперечень позивачем не надано.
У запереченнях вказано, що списання пального на автомобілі ЗІЛ 130 та ГАЗ 53А проводилось з урахуванням ваги спорядженого автомобіля, а саме норми на виконання транспортної роботи - 2,0 л/100 т-км.
Згідно п. 1.3 наказу Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43, право на встановлення конкретних величин норм витрат палива на виконання транспортної роботи у регламентованих межах надається керівникам підприємств та затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству.
Накази (розпорядження) керівника підприємства на встановлення конкретних величин норм витрат палива на виконання транспортної роботи до ревізії та до заперечень не надано.
У запереченнях до акту ревізії зазначено, що у квітні та травні 2010 року норма пального по автомобілях ЗІЛ 130 та ГАЗ 53А була змінена через те, що був проведений капітальний ремонт двигунів.
При цьому підтверджуючих документів про проведення ремонтів вищевказаних автомобілів до ревізії та до заперечень не надано.
Крім того, до ревізії та до заперечень не надано будь - яких документів підтверджуючих документів, що автомобіль ЗІЛ 130 обладнаний як тягач з напівпричіпом бортовим ОДАЗ. Нормами витрат паливно - мастильних матеріалів по транспортним засобам ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", затверджених заступником генерального директора по експлуатації О.В. Баюн та підписані начальником автотранспортного цеху В.П. Гупало не передбачено, що норма витрат палива на автомобіль ЗІЛ 130 прирівнюється до норми витрат палива на типовий автомобіль КАЗ 608.
Крім того, норми витрат пального і мастильних матеріалів 2000 року також містять виправлення, а саме по нормі витрат палива на вищевказаний автомобіль КАЗ 608, які не відповідають вимогам п. 4.1 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 „Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", в частині недопустимості підчистки і виправлень у тексті та цифрових даних первинних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо обгрунтованості п. 5 вимоги відповідача „Про усунення порушень, виявлених плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства „Полтаватеплоенерго" від 13.01.2011 року № 16-06-3-14/216 не відповідає дійсним обставинам справи та зроблений з порушенням ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-
Касаційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.