"06" березня 2013 р. м. Київ К/9991/46546/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Кравцова О.В., Масло І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Луганської області від 13 липня 2011 року
у справі № 2- 3772/10
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_4 (надалі також -«Позивач»або «ОСОБА_4») 30 серпня 2010 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (надалі також «Відповідач»або «УПФ України в м. Сєвєродонецьку Луганської області») та просив визнати протиправними дії УПФ України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, що пов'язані з ненарахуванням та виплатою державної пенсії йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1987 році, I категорії, інваліду II групи згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27 грудня 2005 року № 1293 ( надалі також «Постанова № 1293»), з урахуванням положення частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі також «Закон № 796-XII »); зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 1 липня 2008 року донарахувати та виплатити державну пенсію по інвалідності II групи як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, I категорії, відповідно до Постанови № 1293, збільшивши її у 2,5 рази з урахуванням положення частини 3 статті 67 Закону № 796-XII.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 8 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання з 1 липня 2008 року донарахувати та виплатити державну пенсію учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської атомній електростанції у 1989 році, інваліду II групи згідно з пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27 грудня 2005 року № 1293 задоволено в повному обсязі.
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 13 липня 2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задоволено: рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 8 вересня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм чинного матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постанову Апеляційного суду Луганської області від 13 липня 2011 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році, визнаний інвалідом II групи та належить до I категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач отримує пенсію, відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року з 1 липня 2008 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а)державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно пункту 4 статті 54 Закону № 796-XII в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статті 54 Закону № 796-XII під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування, береться розмір мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону № 796-XII у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Постановою № 1293 передбачено збільшення розміру пенсії особам, яким призначено пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796-XII .
Пунктом 1 Постанови № 1293 передбачено збільшення розміру пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, у 2,5 рази, обчисленої із заробітку.
Згідно з підпунктом 1 пунктом 2 Постанови № 1293 встановлений мінімальний розмір пенсії, передбачений частини 4 статті 54 Закону № 796-XII не може бути нижчим для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильської катастрофою, а саме II групи - 500 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для збільшення пенсії позивачу в 2, 5 рази відповідно до Постанови № 1293 з огляду на наступне.
Пунктом 1 Постанови № 1293 передбачено, що дана постанова розповсюджується на осіб, яким даний вид пенсії призначений відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, з матеріалів справи вбачається, що пенсія ОСОБА_4 розрахована відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року, якою не передбачено перерахунок вказаної пенсії згідно з Постановою № 1293.
Також частиною 5 статті 54 Закону № 796-XII встановлено право Кабінету Міністрів України визначати порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не розмір пенсій. Постанова № 1293 безпосередньо визначає розміри пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону № 796-XII , що суперечить частині 5 статті 54 Закону № 796-XII, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового значення неможливо. Законом не передбачено права Кабінету Міністрів України встановлювати розмір пенсій по інвалідності, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, Постанова № 1293 суперечить Закону № 796-XII , а згідно статті 8 Конституції України в разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, виходячи із конституційної норми щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, що при призначенні пенсії позивачу слід застосовувати норми Закону № 796-XII, а не Постанови № 1293.
Доводи касаційної скарги висновок суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі судове рішення є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція скаржника є помилковою.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Луганської області від 13 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в мвсті Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: О.В. Кравцов
І.В. Масло