Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк В.П.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
іменем України
"28" березня 2013 р. Справа № 2-а-9981/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Бучик А.Ю.
Одемчука Є.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "09" січня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
У жовтні 2011 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахувати та поновити виплату пенсії, зобов'язання здійснити виплату пенсії з 07.10.2009 р.
Постановою Корольовського міськрайонного суду Житомирської області від 09 січня 2013 р. позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області щодо відмови у нарахуванні та поновленні виплати пенсії ОСОБА_4.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області нарахувати та поновити виплату пенсії ОСОБА_4 з 01.09.2011 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4-відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову та прийняти нову - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені вчасно і належним чином. Представник позивача до судового засідання надіслала заяву про розгляд апеляційної скарги без її участі. Виходячи з положень ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином України, що підтверджується паспортом для виїзду за кордон, виданим 30.09.1998 року, термін дії якого продовжено до 30.09.2018 р., та постійно проживає на території Ізраїлю, що виявилося підставою для припинення виплати їй пенсії. Пенсію за віком позивач отримувала з 1995 р. по 1998 р.
Згідно листа № 9848/02 від 25.08.2011 р. Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області ОСОБА_4 було відмовлено у поновленні виплати пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 просить поновити виплату їй пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009 року.
Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Пунктом 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 51 вищевказаного Закону передбачалось, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.
Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року N 25-рп/2009 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначені положення визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
В мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України зазначив, що в інших правових актах, крім оспорюваного суб'єктом права на конституційне подання, містяться посилання на статті 49,51 Закону або вказується, що пенсійне забезпечення деяких категорій громадян, які проживають за межами України, здійснюється лише на підставі міждержавних договорів. Зокрема, такі положення є у статті 3 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, частині третій статті 1, частині другій статті 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частині першій статті 59-1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких підстав Конституційний Суд України вважає, що у зв'язку з визнанням неконституційними пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Верховна Рада України повинна привести положення названих законів у відповідність із цим Рішенням. Такі рекомендації надані судом в пункті 3 резолютивної частини цього рішення.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на зазначене, положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону втратили чинність з 07.10.2009 року, тобто від дати прийняття рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009.
Таким чином, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.
Враховуючи положення ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про поновлення виплати пенсії позивачу та перерахунок пенсії саме з 01.09.2011 р., адже із заявою про нарахування та поновлення пенсії ОСОБА_4 звернулася 19.08.2011 р.
Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "09" січня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано р/п:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4 АДРЕСА_1, 11500
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського, 16/1,м. Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501