Головуючий у 1-й інстанції: Бобер К.Ф.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
іменем України
"28" березня 2013 р. Справа № 1705/4079/2012
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Бучик А.Ю.
Одемчука Є.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "23" січня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області, Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанов ,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області, Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23.01.2013 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції у Рівненській області щодо винесення начальником відділу ДВС Дубенського МРУЮ Балакірєвим О.О. постанов про закінчення виконавчого провадження від 31 липня 2012 року за виконавчим листом 2-а-741 виданого 21.02.2012 року та від 07.08.2012 року за виконавчими листами № 2-а-1145 виданого 08.11.2011 року, № 2-а-740 виданого 10.02.2012 року.
Скасовано постанови начальника відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції Балакірєва О.О. про закінчення виконавчого провадження від 31.07.2012 року за виконавчим листом № 2-а-741 виданого 21.02.2012 року та від 07.08.2012 року за виконавчими листами № 2-а-1145 виданого 08.11.2011 року, № 2-а-740 виданого 10.02.2012 року.
Зобов"язано відділ державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції у Рівненській області відновити виконавче провадження за виконавчими листами № 2-а-741 виданим 21.02.2012 року , 2-а-1145 виданим 08.11.2011 року та 2-а-740 виданим 10.02.2012 року, відповідно до приписів статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження".
В решті позову відмовлено.
При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що начальником ВДВС Дубенського МРУЮ Балакірєвою О.О. не було вжито всіх передбачених законом заходів для виконання рішення суду, оскаржувані постанови про закінчення виконавчого провадження винесено передчасно і з порушенням норм діючого законодавства.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач - ВДВС Дубенського МРУЮ звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачі в судове засідання не з"явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином. До судового зсідання надіслали клопотання про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що у відділі державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції на виконанні перебували виконавчий лист № 2-а-741 від 21.02.2012 року, № 2-а-1145 від 08.11.2011 р. та № 2-а-740 від 10.02.2012 р. видані Дубенським міськрайонним судом.
31.07.2012 р., 07.08.2012 р. начальником ДВС Балакіревим О.О. винесено постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пленум Вищого адміністративного суду України в п. 18 постанови № 3 від 13.12.2010 року "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби " (із внесеними змінами і доповненнями) роз'яснив:
"Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження").
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що посилання начальника ВДВС Дубенського МРУЮ Балакірєва О.О. на п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», як на підставу закінчення виконавчого провадження є безпідставним.
Так, відповідачем не було здійснено усіх можливих вичерпних заходів виконання судового рішення. В матеріалах справи відсутні докази щодо звернення державного виконавця до суду з поданням про відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення з огляду на відсутність у боржника коштів для виконання судових рішень.
При цьому, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що ст.263 КАС України, яка кореспондується із ст.36 Закону "Про виконавче провадження", і якою врегульовано порядок відстрочення виконання судових рішень у адміністративних справах, саме передбачена законодавцем при виникненні певних обставин у виконавчому провадженні, з метою створення оптимальних умов для належного та якісного виконання судового рішення. Неприпустимим, на думку суду, у розумінні даної норми, є тлумачення можливості внесення подання державним виконавцем, як право (бажання чи небажання), оскільки у даному випадку державний виконавець повинен внести таке подання, за наявності певних обставин і у випадку, коли сторони виконавчого провадження таким правом не скористались.
Відповідно до підпунктів 1,3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, ним не доведено правомірності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчих документів на підставі статей 49, 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Згідно з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно роз'яснень п.18 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно із п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006 року по справі "Васильєв проти України" виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.
Боржником у даній справі виступає держава, яка в особі компетентного органу повинна повернути борг позивачу. Відтак, відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Приписами ст.19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Україною 17.07.1997 року, передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі.
Статтею 46 зазначеної Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанови про закінчення виконавчого провадження є протиправними, тому підлягають скасуванню, а виконавче провадження відновленню, в порядку ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "23" січня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано р/п:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області вул. Шевченка,27,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600
4-Державна виконавча служба Дубенського міськрайонного управління юстиції вул.Пекарська, 30,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600