21 березня 2013 р.Справа № 2а-1870/8080/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі № 2а-1870/8080/12
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет"
про накладення адміністративного арешту,
Державна податкова інспекція у м. Сумах (далі - позивач, ДПІ у м. Сумах) звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет" (далі - відповідач, ТОВ "Сервіс-маркет") в якому просив суд:
-накласти адміністративний арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет", що знаходяться в банку.
Постановою сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Сумах до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет" про накладення адміністративного арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-маркет", що знаходяться в банку -відмовлено в повному обсязі.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України апеляційний розгляд проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Сервіс-маркет" зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.25-26), знаходиться на обліку в ДПІ у м. Сумах.
Станом на 04.09.2012 року сума податкового боргу ТОВ "Сервіс-маркет" по орендній платі за земельні ділянки складає 533702,12 грн., в тому числі: 482097,48 грн. основного платежу, 19932,17 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 31672,47 грн. пені (а.с.4).
Вказана сума боргу виникла в результаті збільшення ДПІ у м. Сумах суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 403326,55 грн., в тому числі 403325,55 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення від 11.08.2011 року №0007501502/64320 (а.с.8).
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 року, вказане податкове повідомлення-рішення визнано таким, що відповідає вимогам Податкового кодексу України (а.с.13-14).
Крім того, на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності по платі за землю від 02.08.2012 року №2073/152/31814196 (а.с.17) ДПІ у м. Сумах прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0005331502/35646 про застосування до ТОВ "Сервіс-маркет" штрафних санкцій в розмірі 15662,80 грн. (а.с.15) та від 10.08.2012 року №0005321502/35643 про застосування до ТОВ "Сервіс-маркет" штрафних санкцій в розмірі 4268,37 грн. (а.с.16).
Відповідачу надсилалась податкова вимога від 05.07.2012 року №654, яка була отримана ним 09.07.2012 року (а.с.21).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі є вимога податкового органу щодо накладення адміністративного арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.
Згідно п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З аналізу наведеної норми випливає, що право на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку та який має податковий борг у органу державної податкової служби виникає у разі, коли:
- відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу,
-та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З балансу відповідача вбачається, що у нього є оборотні активи, балансова вартість яких є меншою суми податкового боргу.
Згідно п. 94.1. ст. 94 Податкового Кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно п.п. 94.6.2. п. 94.6. ст. 94 цього ж Кодексу, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Відповідно до п. 1.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1398 (далі - Порядок), цей Порядок розроблений відповідно до статті 94 розділу II Податкового кодексу України, що визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до п. 7.3 Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Отже, необхідною умовою для набуття права звернення до суду із адміністративним позовом про накладення арешту коштів на рахунку платника податків є прийняття керівником податкового органу рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Позивач у позовній заяві не заперечує про наявність у відповідача майна у вигляді виробничих запасів в сумі 31 тис. грн.
Докази прийняття рішення про застосування адміністративного арешту ДПІ у м. Сумах відсутні, а тому у позивач порушив процедуру звернення до суду про накладення арешту коштів на рахунку платника податків, передбачену зазначеним нормативним актом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі № 2а-1870/8080/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.