20 березня 2013 р.Справа № 2011/2а-3560/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Водолажської Н.С., Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.06.2011 року по справі № 2011/2а-3560/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова
про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії по передаванню та виплаті пенсії, встановленої ст. 49, ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
21.02.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (далі УПФУ), про перерахунок раніше призначеної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплати яких встановлено ст.ст. 50 і 54 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон N 796-XII).
Позивач зазначав, що він як інвалід ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну пенсію, передбачену зазначеними вище статтями. Посилаючись на те, що розмір призначеної та виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, визначеним Законом N 796-XII, і на відмову УПФУ привести його у відповідність із вимогами Закону позивач просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути це порушення, провівши вказані перерахунки з 01.01.04 року по 08.07.2007 року та з 01.09.2010 року з подальшим перерахунком у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.03.2011 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку для звернення до суду відмовлено.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.06.2011 року позовні вимоги задоволені:
Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 50, 54 Закону N 796-XII.
Зобов'язано УПФУ провести з 01.09.2010 року станом на час судового рішення 01.06.2011 року перегляд призначень та нарахувань до виплат ОСОБА_1 державної пенсії в мінімальному обсязі у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати.
Зобов'язати УПФУ нарахувати га виплатити заборгованість з виплати ОСОБА_1 належних державної пенсії в мінімальному обсязі у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавче визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати зв'язку з переглядом їх призначень та нарахувань до виплат, яка склалася з Л .09.2010 року станом на час судового рішення 01.06.2011 року.
УПФУ, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В порядку, визначеному ст. 197 та ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмово провадження та переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.ст. 50, 54 Закону N 796-XII.
З 01.09.10 року УПФУ провело розрахунок пенсій позивачу виходячи з розміру, установленого урядовими постановами.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача, колегія суддів зазначає, ст. 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) пенсії державної пенсії; б) додаткової за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 50 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України від 06 червня 1996 року N 230/96-ВР, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком, інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону N 1058-IV, встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені п.п. 12, 15 п. 28 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо розміру державної пенсії та додаткової пенсії, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
Колегія суддів зазначає, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст.ст. 50, 54 Закону N 796-XII. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", в пункті 4 постанови від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та в п. 2 постанови від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
При вирішенні спору суд першої інстанцій, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону N 796-XII, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ст. 50 даного Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Відтак, при розрахунку пенсії позивача УПФУ в період з 01.09.10 року повинно було виходити з наступних показників:
Розмір пенсії Термін дії Підстава
709 грн. 01.07.2010- 30.09.2010 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;
Закон України від 20.10.2009 р. № 1646-VI;
Закон України від 27.04.2010 р. № 2154-VI
723 грн. 01.10.2010- 30.11.2010 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;
Закон України від 20.10.2009 р. № 1646-VI;
Закон України від 27.04.2010 р. № 2154-VI
734 грн. 01.12.2010 - 31.12.2010 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;
Закон України від 20.10.2009 р. № 1646-VI;
Закон України від 27.04.2010 р. № 2154-VI
750 грн. 01.01.2011 - 31.03.2011 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;
Закон України від 23.12.2010 р. № 2857-VI
764 грн. 01.04.2011 - 22.07.2011 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;
Закон України від 23.12.2010 р. № 2857-VI
Дане відповідає приписам ч. 3 ст. 67 N 796-XII про те, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч. 1 п. 1, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.06.2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.03.2013 року
Згідно з оригіналом: Мельнікова Л.В.