18 березня 2013 р.Справа № 2а-9399/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
представника відповідача Харіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-9399/12/2070
за позовом ОСОБА_1
до Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області третя особа Начальник Головного управління юстиції в Харківській області Мохончук С.М.
про визнання незаконним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУЮ у Харківській області), третя особа начальник Головного управління юстиції в Харківській області Мохончук С.М., в якому просив:
1) визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління юстиції у Харківській області №473/3 від 19.07.2012р. "Про припинення державної служби заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_1";
2) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції;
3) стягнути з Головного управління юстиції у Харківській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 р. в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що вину позивача у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 364 ч. 1, ст.. 382 ч. 1 КК України не доведено, а отже відсутні підстави для її звільнення з посади.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив публічну службу в органах державної виконавчої служби України з 13.11.2001 року на посаді державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дзержинського районного управління юстиції у м. Харкові.
13.11.2001року ОСОБА_1, відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну службу" прийнята присяга державного службовця. (а.с. 176). Згідно з наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 16.09.2009 № 388/3 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, із збереженням 13 рангу державного службовця, як таку, що успішно пройшла стажування. Згідно з наказом Головного управління юстиції у Харківській області від 30.01.2010р.№ 61/4 позивачу присвоєно черговий 12 ранг державного службовця. З 12 квітня 2010 року виконання обов'язків заступника начальника Харківського міського управляння юстиції - начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби покладено на заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управляння юстиції ОСОБА_1 до призначення на посаду основного працівника (наказ № 340/4 від 12.04.2010р.).
Відповідно до наказу Головного управління юстиції у Харківській області від 19.07.2012р. № 473/3 припинено державну службу заступника начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управляння юстиції ОСОБА_1, звільнивши її з посади 19 липня 2012 року за порушення Присяги державного службовця, п.6 ст. 30 Закону України "Про державну службу". (а.с.24-27)
Підставою для прийняття вказаного наказу стало подання в.о. заступника начальника Харківського міського управляння юстиції -начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби від 12.07.2012р. № 11-32/9867, погоджене начальником управляння державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.11.2011 по кримінальній справі № 1-609/11(а.с.118-124).
Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач допустив порушення Присяги державного службовця, належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів відсутності факту скоєння злочину до суду не подав, звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з застосуванням Закону України "Про амністію", тобто з підстави, яка не є реабілітуючою, то спірне рішення про припинення державної служби слід визнати правомірним та обґрунтованим.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Статтею 17 Закону України "Про державну службу" передбачено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Статтею 10 Закону України "Про державну службу" встановлені обов'язки державного службовця щодо додержування актів законодавства України, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції, своєчасного і точного виконання рішень державних органів, сумлінного виконання своїх службових обов'язків.
Таким чином, з аналізу вказаних норм випливає, що з об'єктивної сторони порушення присяги передбачає дію або бездіяльність державного службовця, які складаються зміст Присяги. Суть порушення Присяги пов»язана в такими істотними проступками службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління юстиції у Харківській області № 340/4 від 12.04.2010р. на ОСОБА_1 було покладено виконання обов'язків заступника начальника Харківського міського управляння юстиції - начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби.
З огляду на підстави зазначені в оскаржуваному наказі, позивачеві ставиться у провину недотримання законів України, несумлінне виконання своїх обов'язків.
Обов»язки начальника відділу передбачені п. 4.2 Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2007 № 83/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2007 за № 180/13447 (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин), за приписами якого начальник відділу здійснює керівництво діяльністю відділу державної виконавчої служби, організовує його роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, забезпечує і контролює дотримання працівниками відділу виконавської та трудової дисципліни, виконує рішення і здійснює інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно п. 4.3 вказаного Положення для здійснення своїх повноважень начальник відділу має право видавати розпорядження та забезпечувати контроль за їх виконанням.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.
Із змісту наказу про припинення державної служби вбачається, що в провадженні Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходилось зведене виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих документів, виданих Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення коштів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
14.05.2010 р. на підставі заявки Дзержинського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції від 25.03.2010 р. за № 7795 та долучених до неї документів Харківським філіалом ТОВ «Юнор» були проведені громадські торги по результатам яких реалізовано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 яка належала на праві власності ОСОБА_6 Дані торги були проведені на підставі зібраних та наданих Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в ХФ ТОВ «Юнор» документів.
Згідно витягу із Єдиного реєстру обтяжень відчуження об'єктів нерухомого майна була встановлена заборона відчуження вищезазначеної квартири на підставі накладеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 заборони у зв'язку з засвідченням договору іпотеки від 05.02.2008 р., укладеного між ОСОБА_6 та ВАТ «Мегабанк», та постанови СУ ГУМВС України в Харківській області від 27.11.2009 р. про накладення арешту на майно - квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_6, про що були внесені відповідні записи у вищезазначений Єдиний реєстр обтяжень відчуження об'єктів нерухомого майна.
Пунктом 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. за № 74/5, передбачено перелік документів, які державний виконавець готує для проведення реалізації майна, серед яких обов'язковим є наявність копії розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Проте в порушення зазначених приписів Інструкції копія розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не була отримана при підготовці проведення реалізації майна.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг по організації та проведенні публічних торгів з реалізації майна та затверджено акт державного виконавця про реалізацію майна від 31.05.2010 р.
За приписами п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій ( в редакції на час проведення реалізації майна) відповідальність за правильність та повноту підготовлених документів для реалізації майна покладається на начальника відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2010 р. визнано недійсними суспільні торги по продажу квартири АДРЕСА_1, акт Дзержинського відділу ДВС ХМУЮ від 31.05.2010 р., який був затверджений ОСОБА_1, свідоцтво про придбання ОСОБА_12 майна з суспільних торгів від 03.06.2010 р. Вказаним судовим рішенням встановлено невиконання Дзержинським відділом ДВС ХМУЮ вимог діючого законодавства при реалізації майна щодо обов"язкового отримання інформації про арешт та заборону відчуждення майна, що підлягає реалізації.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не виконала обов'язків, покладених на неї ст.. 8 Закону України «Про виконавче провадження», п.п. 4.2, 4.3 Положення, не здійснила контролю за законністю, правильністю та повнотою дій державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження, не забезпечила правильність та повноту підготовлених документів для реалізації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Через невиконання ОСОБА_1 своїх обов'язків під час проведення виконавчих дій по вищезазначеному зведеному виконавчому провадженні було завдано суттєвої шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_12
Окрім того, підставою припинення державної служби позивача були наступні обставини встановлені в оспорюваному наказі від 19.07.2012 р., а саме в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_13 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_14 про відміну та визнання виконавчого напису не дійсним.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.06.2010 р., яка набрала законної сили, накладено заборону Дзержинському відділу ДВС Харківського міського управління юстиції здійснювати будь-які дії направлені на звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_2 на підставі виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_14 за № 358 від 18.11.2009 р.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», 4.5 Інструкції про проведення виконавчих дій виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, дана ухвала була зареєстрована в Дзержинському відділу ДВС Харківського міського управління юстиції 02.06.2010 р. про що свідчить вхідний штамп. Крім того, 09.06.2010 р. до Дзержинського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції надійшла заява ОСОБА_13 на ім.»я начальника відділу ОСОБА_1 про те, що торги не зупиненні, з проханням їх зупинити на підставі рішення суду, про що свідчить вхідний штамп на заяві. Однак, незважаючи на це, в порушення п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», п.п. 4.5 Інструкції про проведення виконавчих дій Дзержинським відділом ДВС Харківського міського управління юстиції не було прийнято рішення щодо зупинення торгів та проведено торги по реалізації предмета іпотеки, які відбулися 10.06.2010 р. за адресою : м. Харків, вул.. Сумська, 59, к. 40, організатором яких став Харківський філіал ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція»
Таким чином, ОСОБА_1, яка на той час виконувала обов»язки начальника відділу, не було прийнято заходів по забезпеченню виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.06.2010, яка набрала законної сили, отже не було виконано обов'язків покладених на неї ст.. 8 Закону України «Про виконавче провадження», п.п. 4.2, 4.3 Положення .
Зазначені вище порушення об'єктивно підтверджуються службовою запискою в.о. Заступника начальника Харківського міського управління юстиції - начальника Дзержинського відділу ДВС ОСОБА_16 та копіями матеріалів зведеного виконавчого провадження.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що несумлінне виконання позивачем своїх службових обов'язків та порушення Присяги державного службовця мале місце, в зв»язку з чим вважає, що звільнення позивача правомірно відбулося на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.11.2011р. по кримінальній №1-609/11 ОСОБА_1 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ст.364 ч.1., ст.382 ч.1 КК України, оскільки вина у вчинені злочину за приписами ст.. 62 Конституції України може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, до якого постанова про закриття кримінальної справи не відноситься.
Даною постановою встановлено лише обставини порушення приписів діючого законодавства, що мали місце при проведенні виконавчих дій, що призвели до завдання шкоди правам та інтересам інших осіб.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції, що порушення Присяги позивачем допущено у зв'язку з вчиненням діяння, яке кваліфікувалося за ст.364 ч.1., ст.382 ч.1 КК Кримінального кодексу України, колегія суддів вважає помилковими, в зв»язку з чим приходить до висновку про зміну підстав та мотивів відмови в задоволенні позову наведених судом першої інстанції.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення посадовою особою Присяги не може кваліфікуватися як дисциплінарне стягнення, виходячи з наступного.
За приписами ст.14 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Системно аналізуючи вищенаведені норми Закону України "Про державну службу" та положення Кодексу законів про працю України, колегія суддів приходить висновку, що припинення державної служби на підставі п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу"(порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, діяння винної особи з порушення присяги державного службовця ані за змістом, ані за суттю не є тотожнім діянню винної особи з вчинення дисциплінарного проступку.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо обов'язкового проведення службового розслідування відносно позивача, оскільки законодавцем за змістом норм Закону України "Про державну службу" не запроваджено правила про обов'язкове проведення службового розслідування попередньо прийняттю рішення про припинення державної служби відповідно до ст.30 "Про державну службу". Згідно з вимогами "Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування", затвердженого постановою КМУ України від 13.06.2000р. № 950 допускається можливість проведення службового розслідування, а не встановлюється обов'язковість його проведення.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд відмічає, що позивачем не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст.70 КАС України протиправності винесеного спірного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З наявних у справі документів витікає, що у спірних правовідносинах відповідач забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, оскільки діяв в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для поновлення позивача на роботі, однак висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини позивача у вчиненні злочину колегія суддів вважає безпідставними, в зв»язку з чим вважає за необхідне залишити рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову без змін, змінивши при цьому мотиви та підстави відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-9399/12/2070 змінити в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позову.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року по справі № 2а-9399/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.
Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2013 р.