28 березня 2013 року Справа № 4509/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Збаразької райдержадміністрації на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Збаразької райдержадміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,-
Управління праці та соціального захисту населення Збаразької райдержадміністрації звернулося в суд з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 18.11.2010 року ВП №17110875.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться на виконанні виконавчий лист №2а-10/09, виданий 26.01.2010 року Збаразьким районним судом про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Збаразької райдержадміністрації провести нарахування та виплату недоплачених сум державної допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_1 Передумовою не виконання рішення суду є наявність (виділення) у Державному бюджеті України необхідних коштів, які станом на день подання позовної заяви відсутні. Боржником вжито всіх залежних від нього заходів, необхідних для виконання судового рішення та вимог державного виконавця, однак таке в частині виплати не виконано з причин незалежних від позивача. Незважаючи на відсутність вини у невиконанні рішення постановою відповідача від 22.04.2010 року на позивача накладено штраф в сумі 340 грн., а 18.11.2010 року на позивача накладено штраф в розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду, оскільки накладення штрафу на боржника є необґрунтованим та безпідставним, просить визнати дії відповідача протиправними і скасувати дану постанову.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що дії відповідача є неправомірними та не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV
Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач - Управління праці та соціального захисту населення Збаразької райдержадміністрації, який просить скасувати дану постанову.
При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема, що позивачем вжито всіх можливих заходів для належного виконання рішення суду щодо виплати позивачам допомоги по догляду за дітьми.
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не прибули, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно задовольнити апеляційну скаргу з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Загальні умови та порядок виконання судових рішень встановлені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим законом.
Суд першої інстанції встановив, що на виконанні відповідача знаходиться виконавчий лист Збаразького районного суду №2-а-10/2009 року від 26.01.2010 року про зобовязання УПСЗН Збаразької РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму дітей віком до 6-ти років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з урахуванням сум, що були виплачені їй згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Державним виконавцем 03.02.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №17110875 та визначено боржнику добровільний строк виконання рішення суду до 10.02.2010 року.
Згідно довідки УПСЗН Збаразької РДА №1 від 11.02.2010 року ОСОБА_3 проведено нарахування допомоги, проте, відповідно до пояснень представника позивача виплатити щорічну грошову допомогу неможливо, оскільки кошти для таких виплат відсутні.
За невиконання рішення суду у встановлений строк 22.04.2010 року постановою державного виконавця на УПСЗН Збаразької РДА накладено штраф в розмірі 340 грн.
Постанова державного виконавця від 22.04.2010 року про накладення штрафу оскаржувалась УПСЗН Збаразької РДА до Тернопільського окружного адміністративного суду, який 27.05.2010 року відмовив у задоволенні позовних вимог. Дана постанова, станом на час накладення штрафу за повторне невиконання постанови суду, набрала законної сили.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 75 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 87 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ст.87 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
24.09.2010 року державним виконавцем на адресу позивача направлено вимогу виконати рішення суду до 05.11.2010 року та у зв'язку з повторним невиконанням у встановлений термін рішення суду 18.11.2010 року державним виконавцем винесена постанова про накладення на позивача штрафу в розмірі 680 грн.
Посилання позивача на відсутність бюджетних асигнувань не можуть бути визнані належним обґрунтуванням поважності причин невиконання покладених на нього рішенням зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Одночасно необхідно вказати, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби, зокрема підрозділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області - не визначено Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV як самостійний орган державної виконавчої служби, що виключає можливість його участі як сторони (відповідача) в адміністративному процесі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно по сіті вирішив справу, але при цьому порушив норм процесуального права, а відтак, оскаржувану постанову необхідно змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення, покликання суду, як на підставу відмови в задоволенні позову - правомірність рішень відповідача.
Керуючись ст. 160, ст.197, п.2 ч.1 ст. 198, ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Збаразької райдержадміністрації - задовольнити.
Змінити постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у справі №2а-3843/10 з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови суду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
Н.Г.Левицька