26 березня 2013 року Справа № 13035/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Рибачука А.І.,
з участю секретаря судового засідання Курніцької Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року у справі за позовом фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У серпні 2009 року фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - ФОП) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (далі - ОДПІ) № 0001391740/0 від 10.04.2009 року, № 0001391740/1 від 06.05.2009 року, № 0001391740/2 від 24.07.2009 року, якими їй було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 240249,66 грн., з яких 160166,66 грн. за основним платежем та 80083,00 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року у справі № 2а-5636/09/1770 позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ОДПІ просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ФОП. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки, результати якої зафіксовано у акті № 74/17-38/НОМЕР_1 від 02.04.2009 року, було виявлено, що до складу податкового кредиту в березні 2008р. ФОП було включено податкову накладну № 1 від 15.01 2008р. на придбання автомобіля КАМАЗ на загальну суму 71000грн. у т.ч. ПДВ 11833,33 грн. Вказаний автомобіль було поставлено на облік в органах ДАІ 12.04.2008 року і присвоєно державний номер НОМЕР_2. Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів виданих ВРЕР ДАІ м. Дубно УДАІ УМВС України в Рівненській області вказаний автомобіль належать громадянці ОСОБА_1
Крім того, при перевірці було виявлено включення до податкового кредиту за жовтень 2008 року податкову накладну № 5208016922 від 29.08.2008 року на придбання автомобіля КАМАЗ з причепами в кількості 6 штук на загальну суму 770000 грн., у т.ч. ПДВ 128333,33 грн. Згідно із свідоцтвами про реєстрацію вказаних транспортних засобів, виданих ВРЕР ДАІ м. Дубно УДАІ УМВС України в Рівненській області, ці автомобілі та причепи належать громадянці ОСОБА_2
При перевірці правильності заявлення в поданих деклараціях податкового кредиту за листопад 2008 року було встановлено, що до складу податкового кредиту ФОП у листопаді 2008 року включено податкову накладну № 5208022294 від 14.11.2008 року на придбання автомобіля КАМАЗ з причепом на загальну суму 120000 грн. у т.ч. ПДВ 20000 грн.
Вказаний автомобіль поставлено на облік в органах ДАІ 15.11.2008 року і присвоєно державний номер НОМЕР_5, як і причіп, якому присвоєно державний номер НОМЕР_6. Відповідно до свідоцтв про реєстрацію вказаних транспортних засобів, виданих ВРЕР ДАІ м. Дубно УДАІ УМВС України в Рівненській області, вони належать громадянці ОСОБА_1
На переконання апелянта, до податкового кредиту приватного підприємця може бути включено суми ПДВ як по рухомому, так і по нерухомому майну за умови використання їх в господарській діяльності. При цьому це майно повинно бути зареєстровано лише на суб'єкта господарювання, а не на приватну особу
Відтак апелянт вважає, що позивачем у порушення пп. 7.4.4,пп. 7.4.1.п. 7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у березні 2008 року безпідставно віднесено сплачений ПДВ при придбанні автомобіля КАМАЗ на загальну суму 71000 грн. у. т.ч. ПДВ 11833,33 грн., у жовтні 2008 року безпідставно віднесено сплачений ПДВ при придбанні автомобілів КАМАЗ з причепами в кількості 6 штук на загальну суму 770000 грн. у т.ч. ПДВ 128333.33 грн., у листопаді 2008 року безпідставно віднесено сплачений ПДВ при придбанні автомобіля КАМАЗ з причепом в кількості 1 шт. на загальну суму 120000 грн. у т.ч. ПДВ 20000 грн., а відтак ФОП було правомірно зменшено податковий кредит по ПДВ за березень 2008 року на суму 11833,33 грн., за жовтень 2008 року на суму 128333,33 грн., за листопад 2008 року на суму 20000 грн.
Позивачка та її представник у ході апеляційного розгляду заперечили обґрунтованість поданої апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення.
Представник апелянта на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до приписів ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ФОП, яка зареєстрована платником ПДВ, придбала транспортні засоби (автомобілі КАМАЗ з причепами) з метою використання їх у своїй господарській діяльності.
Транспортні засоби згідно договорів купівлі-продажу придбавалися саме приватним підприємцем ОСОБА_1, а не фізичною особою ОСОБА_1, про що свідчать договір купівлі-продажу № 1 від 28.08.2008 року, договір купівлі-продажу № 4 від 14.11.2008 року, акти приймання-передачі транспортних засобів № 1-1 від 29.08.2008 року та № 4-1 від 14.11.2008 року, свідоцтва про держану реєстрацію транспортних засобів.
Оплата за придбані автомобілі здійснювалися з банківського рахунку ФОП, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку про сплату позивачем коштів за придбані автомобілі.
Покликання відповідача на реєстрацію транспортних засобів на фізичну особу ОСОБА_1, а не на ФОП, як на підставу для відсутності у позивача права на податковий кредит, судом відхилено з огляду на приписи п. 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, яким визначено можливість реєстрації транспортних засобів лише на юридичну або на фізичну особу.
Окрім того, судом першої інстанції враховано надані позивачем докази на підтвердження використання придбаних транспортних засобів своїй у господарській діяльності, а саме:
ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів № НОМЕР_7;
ліцензійні картки на кожен автомобіль;
договір № 38 від 29.08.2008р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом;
банківські виписки про отримання коштів ФОП за надані послуги з перевезення вантажів;
податкові накладні № 23-Т від 31.12.2008 року, № 24-Т від 31.12.2008 року, № 22-Т від 17.12.2008 року, № 21-Т від 15.12.2008 року, № 20-Т від 10.12.2008 року, № 19-Т від 04.12.2008 року, № 18-Т від 29.11.2008 року, № 17-Т від 26.11.2008 року, № 16-Т від 25.11.2008 року, №15-Т від 20.11.2008 року, № 14-Т від 19.11.2008 року, № 13-Т від 13.11.2008 року, № 12-Т від 06.11.2008 року, № 11-Т від 31.10.2008 року, № 10-Т від 30.10.2008 року, № 9-Т від 23.10.2008 року, № 8-Т від 15.10.2008 року, № 7-Т від 09.10.2008 року, № 6-Т від 30.10.2008 року, № 5-Т від 24.09.2008 року, № 4-Т від 17.09.2008 року, № 3-Т від 10.09.2008 року, № 2-Т від 04.09.2008 року, №1-Т від 03.09.2008 року, які виписані ФОП за результатами надання транспортних послуг.
Після укладення договорів купівлі-продажу на придбання автомобілів КАМАЗ та причепів до них загальною вартістю 961000 грн. в т.ч. ПДВ 160166,66 грн. продавцем ТОВ «Кроно-Україна», яке було зареєстровано платником ПДВ, позивачу були виписані належним чином оформлені податкові накладні, які було включено до податкового кредиту ( № 5208022294 від 14.11.2008 року; № 5208016922 від 29.08.2008 року; № 1 від 15.01.2008 року) у відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
З огляду на наведене суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ФОП є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, МДПІ було проведено планову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) ФОП за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, результати якої зафіксовано у акті № 74/17-38/НОМЕР_1 від 02.04.2009 року, у якому зафіксовано порушення вимог пп. 7.4.1 пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2008 року на суму 11833,33 грн., за жовтень 2008 року на суму 128333,33 грн., за листопад 2008 року на суму 20000 грн. шляхом включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за придбані автомобілі КАМАЗ з причепами.
На підставі вказаного акту перевірки МДПІ були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення № 0001391740/0 від 10.04.2009 року, № 0001391740/1 від 06.05.2009 року, № 0001391740/2 від 24.07.2009 року, якими ФОП було визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 240249,66 грн., з яких 160166,66 грн. за основним платежем та 80083,00 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС лише за юридичними та фізичними особами.
Таким чином, реєстрації транспортних засобів за фізичною особою-підприємцем законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Як встановлено судом першої інстанцій встановлено, позивач використовував придбані ним транспортні засоби для здійснення підприємницької діяльності, основним видом якої є діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на підставі ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів № АВ 381960.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що віднесення позивачем сплачених сум ПДВ до бюджетного відшкодування на підставі пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є правомірним.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року у справі № 2а-5636/09/1770 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвала у повному обсязі складена 27 березня 2013 року.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
А.І.Рибачук