Головуючий у 1 інстанції - Костюков Д.Г.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
28 березня 2013 року справа № 234/6/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,
секретар судового засідання Білоцерковець Д.О.,
з участю представника відповідача Яресько К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 14 лютого 2013 року у справі № 234/6/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В січні 2013 року позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі УПФУ в м. Краматорську) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила визнати неправомірними дії щодо зарахування часу роботи в патологоанатомічному відділенні до роботи в реанімаційному відділенні за період з 01.04.1979 року до 31.12.2003 року; не відображення в пенсійній справі часу роботи з 01.01.2004 року до 31.05.2011 року, як роботи в патологоанатомічному відділенні міської лікарні №1; розрахунку трудового стажу за період роботи з 01.01.2004 року до 31.05.2011 року в патологоанатомічному відділенні в одинарному, а не в подвійному розмірі; зобов'язати відповідача поновити належний розмір трудового стажу (в подвійному розмірі) за період роботи з 01.01.2004 року до 31.05.2011 року згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» додавши к загальному стражу (70 років 1 місяць 26 днів) 7 років 5 місяців (загальний стаж 77 років 6 місяців 26 днів); перерахувати розмір пенсії з урахуванням поновленого стажу за станом на 30.04.2005 року (65 років 4 місяці) при призначенні пенсії з 14.05.2005 року та при послідуючих перерахунках; перерахувати розмір пенсії з урахуванням поновленого стажу станом на 31.05.2011 року (77 років 6 місяців) при перерахунках з 01.06.2011 року та з 01.05.2012 року; визнати неправомірним перерахунок пенсії проведений з 01.11.2008 року, зобов'язати поновити відповідний розмір пенсії з 01.11.2008 року та виплатити недоплачені гроші за період з 01.11.2008 року; виплатити не донараховані та недоплачені гроші за період з 14.05.2005 року до сьогодні з урахуванням інфляції на день виплати (а. с. 1,2).
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 14 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до УПФУ у м. Краматорську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі (а. с. 41 - 42 ).
Позивач не погодилась з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду через порушення норм матеріального права та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Навела обґрунтування доводів апеляційної скарги аналогічні, викладеним в позові (а. с. 47 - 51).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, надала письмові заперечення на апеляційну скаргу та просила залишити її без задоволення, а постанову суду без змін як законну та обґрунтовану.
Позивач в судове засідання не з'явилась, просила розглянути справу без її участі.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги з запереченнями на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФУ у м. Краматорську та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до трудової книжки позивач працювала: з 01.04.1979 року на посаді врача-інтерна-патанатома; з 01.04.1980 року на посаді врача-патанатома; з 03.05.1980 року на посаді зав.паталогоанатомічним відділенням; з 07.04.1994 року на посаді врача-патанатома; з 23.10.2004 року на посаді в.о. зав. патанатомічним відділенням; з 02.01.2007 року на посаді зав.патанатомічним відділенням; з 01.09.2008 року на посаді врача-патанатома та 31.05.2011 року звільнена на підставі ст. 38 Кодексу Законів про Працю України.
З 14.05.2005 року позивач перебуває на обліку в УПФУ у м.Краматорську і отримує пенсію за віком за особистою заявою від 19.05.2005 року.
За період з 01.04.1979 року до 31.12.2003 року позивачу стаж роботи врахований у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати до 31.05.2011 року.
Відповідно до наданої позивачем заяви їй зроблено перерахунок пенсії з 01.08.2008 року за стажем та заробітній платі з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2008 рік.
Позивач вважає, що відповідач невірно розрахував стаж її роботи в кратному обчисленні.
Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058) регулюється порядок розрахунку страхованого стажу. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду згідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
З 01.01.2004 року після набрання чинності Законом №1058 періоди роботи в закладах, які вказані в ст.60 Закону №1788 враховуються до страхового стажу лише в одинарному розмірі.
Отже, з огляду на викладене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач обґрунтовано зарахував у подвійному розмірі стаж роботи позивача за період з 01.04.1979 року до 31.03.1980 року, а період роботи з 1 січня 2004 року до 31.05.2011 року на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо неправомірного обчислення стажу з 091.01.2004 року не в подвійному розмірі є необґрунтованими.
Також позивач вважає, що відповідач, здійснивши їй перерахунок пенсії з 01.08.2008 року як працюючому пенсіонерові за її заявою від 14.08.2008 року, 01.11.2008 року з особистої ініціативи неправомірно зробив перерахунок розміру її пенсії 01.11.2008 року внаслідок чого пенсія зменшилася на 2,21грн.
Згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Згідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування» у разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
ОСОБА_3 з 01.08.2008 року на підставі її особистої заяви від 14.08.2008 року був зроблений перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати та стажу. На момент проведення перерахунку показники щомісячної заробітної плати у галузях економіки за червень 2008 року та липень 2008 року не були затверджені, тому для розрахунку пенсії середній показник заробітної плати у галузях економіки України за червень, липень 2008 року дорівнював такому показнику за травень 2008 рік. Розмір пенсії після перерахунку склав 3114,59 грн.
З 01.11.2008 року відповідачем був проведений автоматичний перерахунок пенсії у зв'язку з уточненням розрахункових показників заробітної плати в галузях економіки України за червень, липень 2008 року, при цьому індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшився, тому перерахунок пенсії, здійснений 01.08.2008 року відкорегований внаслідок перерахунку 01.11.2008 року і розмір пенсії позивача склав 3112,38 грн.
З огляду на наведені норми Закону №1058 та встановлені обставини справи, суд дійшов вірного висновку, що дії відповідача по проведенню перерахунку пенсії 01.11.2008 року є правомірними і ґрунтуються на Законі.
Колегія суддів також погоджує висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відобразити у пенсійній справі, що позивач працювала не у реанімаційному, а у патанатомічному відділенні, оскільки відповідно до дослідженої у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій пенсійної справи посада та місце роботи позивача визначені відповідачем вірно, відображення в розрахунках стажу ( які відображаються в автоматизованій системі) місце роботи позивача як «реанім.від.» є умовною позначкою програмного забезпечення та на правильність розрахунку її трудового стажу не впливає, оскільки програмним забезпеченням робота в реанімаційному та патанатомічному відділеннях визначається як робота в реанімаційному відділенні ( а. с. 15 - 17). Після 01.01.2004 року така позначка в розрахунках стажу не відображається, оскільки стаж роботи в реанімаційному та патанатомічному відділеннях обчислюється в одинарному розмірі.
Тобто підстави для задоволення позовних вимог відсутні і суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позову в цілому.
Але суд першої інстанції порушив норми процесуального закону, оскільки при відкритті провадження у справі, в порушення п.5 ч.1 ст. 107 КАС України, не з'ясував чи подано позов у строк, встановлений законом, а якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Звернення позивача до відповідача з заявою в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» з проханням сплатити певну суму грошей за минулий час (виконати вимоги закону тощо) не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому щомісячної пенсії, тобто, починаючи з листопада 2008 року при отриманні пенсії.
За матеріалами справи позивач звернулася до суду з позовом 03.01.2013 року, тому позовні вимоги заявлені за межами шестимісячного строку звернення з позовом до адміністративного суду підлягають залишенню без розгляду, оскільки позивач отримуючи щомісячно пенсію могла або повинна була дізнатися про порушене право.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовані норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про залишення без розгляду частини позовних вимог, заявлених з порушенням строку звернення до адміністративного суду, а саме, за період з 14.05.2005 року до 02.07.2012 року, в решті вирішення позовних вимог постанова суду є обґрунтованою та законною.
Ухвала складена в повному обсязі 2 квітня 2013 року.
Керуючись ст. 99, ст. 100, ст.195, ст. 196, ч.1 п.4 ст.198, ч.1 п.1,4 ст.202 ч.1, ст. 203, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 14 лютого 2013 року у справі № 234/6/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати в частині вирішення позовних вимог за період з 14.05.2005 року до 02.07.2012 року та залишити їх без розгляду.
В іншій частині постанову Краматорського міського суду Донецької області від 14 лютого 2013 року у справі № 234/6/13-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Судді М.М. Гімон
О.В. Карпушова