19 лютого 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Михайлова В.О.,
судців - Гончаренко В.М. , Короткова В.Д.,
при секретарі - Куриленко О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду від 30 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Одеської міської ради, третя особа -Одеська універсальна товарна біржа «GIP» про визнання біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
встановила:
В липні 2007 року позивачка звернулась до суду з названим позовом. Просила визнати дійсним біржовий договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.1996 року, за яким відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 продали, а її матір ОСОБА_5 купила 21/100 частину АДРЕСА_1; встановити факт прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнати за нею право власності на 21/100 частини АДРЕСА_1 в порядку спадкування .
Крім того, просила суд поновити їй строк звернення до суду з даним позовом і визнати причину пропуску строку поважною, оскільки лише у 2005 році вона дізналась про те, що вказаний біржовий договір підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення Одеська міська рада ставить питання про його скасування та постановления нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне дослідження обставин справи.
Справа № 22ц-616/08 Категорія - 26
Головуючий у першій інстанції-Ільченко Н.А. Доповідач - Михайлов В.О.
2
Розглянувши матеріали справи, заслухав доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановленого 27.11.1996р. на Одеській універсальній товарній біржі «GIP" була укладена угода №96/1538 купівлі-продажу нерухомого майна згідно якої ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6, який діяв як законний представник своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 продали ОСОБА_5 21/100 частину АДРЕСА_1.
Зазначена угода була зареєстрована в Одеському МБТІ та РОН 17.12.1997р., але нотаріально не посвідчена.
Судова колегія вважає, що відповідно до вимог п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року до спірних правовідносин необхідно застосувати норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, оскільки його норми регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення.
Згідно ч.1 ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст. 48 цього Кодексу.
Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідченням друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторонника виконала угоду, визнати угоду дійсною.В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Суд не дотримався цих положень закону і помилково визнав біржовий договір дійсним , замість визнання дійсною угоди.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту прийняття спадщини та визнання за нею права власності на 21/100 частину АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, суд обґрунтовано виходив з вимог п.1 ч.1 ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року.
Такі висновки суду відповідають і матеріалам справи.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 309 ч.1 п.4, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
Вирішила:
Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.10.2007р. змінити.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним біржовий договір №96/1538 купівлі-продажу нерухомого майна від 27.11.1996р., зареєстрований на Одеській універсальній товарній біржі «GIP", за яким ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 продали, аОСОБА_5 купила 21/100 частину АДРЕСА_1.
Визнати дійсною угоду купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровану на Одеській універсальній товарній біржі «GIP" 27.11.1996р., за якою ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 продали, а
3
ОСОБА_5 купила 21/100 частину АДРЕСА_1.
В решті частини рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.