Копія Справа № 2-1710/2007 p.
10 вересня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Вуїва О.В. при секретарі -- Вишняковій О.Є.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про виділення ідеальних часток у спільній сумісній власності на землю,
В серпні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом до Вознесенської міської ради про виділення ідеальних часток у спільній сумісній власності на землю в якому вказували, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 1988 року позивачі, а також ОСОБА_3, є співвласниками (в рівних частках) житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в м. Вознесенську.
Також, на підставі рішення Вознесенської міської ради від 25 січня 1994 року вони є співвласниками земельної ділянки, площею 0, 1000 га., призначеної для обслуговування вказаного будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка була матір'ю позивачів.
Після її смерті відкрилася спадщина в склад якої входить спірна земельна ділянка.
В грудні 2006 року позивачі, як спадкоємці першої черги за законом, які прийняли спадщину, звернулися до нотаріальної контори за місцем її відкриття з метою оформлення спадкових прав, однак нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмову нотаріус обґрунтував тим, що в документі, що посвідчує право власності на земельну ділянку не визначені частки кожного із співвласників майна.
Невизначеність часток у праві власності щодо земельної ділянки унеможливлює здійснення ОСОБА_4 та ОСОБА_2. права на спадщину, а також розпорядження своїм майном.
Тому, враховуючи рівну участь співвласників у надбанні майна, позивачі просили визначити частки в праві спільної сумісної власності, визнавши за ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3. право власності (по 1/3 частці за кожним) на земельну ділянку, площею 0, 1000 га., розташовану по АДРЕСА_1 в м. Вознесенську, призначену для обслуговування житлового будинку.
В попередньому судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2. позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача - Вознесенської міської ради - в попереднє судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив заяву в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає повністю.
Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, тому суд вважав можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2., а також ОСОБА_3. є співвласниками (в рівних частках) житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в м. Вознесенську (а.с. 10, 11).
Також, на підставі рішення виконкому Вознесенської міської ради від 25 січня 1994 року вони є співвласниками (на праві спільної сумісної власності) земельної ділянки, площею 0, 1000 га., призначеної для обслуговування вищевказаного будинку (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка була матір'ю позивачів (а.с. 7-9, 12).
Після її смерті відкрилася спадщина в склад якої входить спірна земельна ділянка.
Враховуючи ці обставини, а також особливий правовий режим майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, позивачі не можуть повністю використовувати право на розпорядження спірним майном та реалізувати своє право на спадщину (а.с. 16).
Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно 4.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є в спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до абз. З п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» за №20 від 22 грудня 1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. Оскільки праця є основою створення і примноження власності громадян, розмір частки учасника спільної сумісної власності визначається ступенем його трудової участі, якщо інше не випливає із законодавства України. Розмір часток у спільній сумісній власності подружжя визначається за нормами Кодекса про шлюб та сім'ю. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Оскільки судом не встановлено обставин, що впливають на зміну розміру часток співвласників майна, тому відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України частки співвласників майна вважаються рівними.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про виділення ідеальних часток у спільній сумісній власності на землю - задовольнити повністю.
Визначити ідеальні частки в земельній ділянці, що знаходиться в спільній сумісній власності, визнавши право власності за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - по 1/3 частці за кожним на земельну ділянку, площею 0, 1000 га., розташовану по АДРЕСА_1 в м. Вознесенську Миколаївської області та призначену для обслуговування житлового будинку, розташованого за цією ж адресою.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після надання заяви про апеляційне оскарження