Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-3894/12/0170/13
21.03.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Самбурська Т.В.
за участю сторін:
представник позивача - Компанії"KOWISSA AG SA"- не з'явився,
представник позивача - Товариства обмеженою відповідальністю "Морський Стандарт"- Петросенко Ігор Миколайович, довіреність № 14 від 25.02.13
представник відповідача - Кримської митниці Державної митної служби України - Гомель Андрій Олександрович, довіреність № 17-07/70 від 03.01.13
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський Стандарт" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Ольшанська Т.С. ) від 27.07.12 у справі № 2а-3894/12/0170/13
за позовом Компанії "KOWISSA AG SA" (East 53rd Street, Salduba Building, Top Floor, P.,.,Panama 5, Republika de Panama,7284)
представник позивача Компанії "KOWISSA AG SA" - Петросенко Ігор Миколайович (вул. Кірова, буд. 1, а/с 45, м. Керч, АР Крим, 98300)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський Стандарт" (вул. Леніна, 5, офіс, 5, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
до Кримської митниці Державної митної служби України (вул. Мальченка, 22, с. Аерофлотський, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95491)
про визнання протиправним та скасування рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27 липня 2012 року у справі № 2а-3894/12/0170/13 у задоволенні адміністративного позову Компанії «KOWISSA AG SA», Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт» до Кримської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції з апеляційною скаргою звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт», який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27 липня 2012 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про протиправність спірного рішення відповідача, але дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.
У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник позивача - Компанії «KOWISSA AG SA» у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи позивач сповіщений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.
Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із прийняттям Кримською митницею Державною митної служби України Рішення від 29 жовтня 2010 року за № 600000006/2010/100069/1 «Про визначення митної вартості товарів», яким відповідачем було визначена митна вартість танкеру морському «Катран» за методом 6, що був заявлений до митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Морський стандарт» на підставі вантажної митної декларації № 600100003/2010/002802 від 27.10.2010.
З матеріалів справи вбачається, що танкер морський «Катран» був придбаний ТОВ «Морський стандарт» у ТОВ «ЗЕНИТ» (Російська Федерація) на підставі зовнішньоекономічного контракту - договору купівлі-продажу № 01 К/2010 від 06.09.2010 року з метою подальшого ввезення на територію України.
Таким чином, ТОВ «Морський стандарт» будучи суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, придбав танкер морський «Катран» та звернувся до Кримської митниці з питання здійснення оформлення танкеру у митному відношенні шляхом подання ВМД № 600100003/2010/002802 від 27.10.2010 року. При цьому митна вартість танкеру визначалася позивачем у ВМД ТОВ «Морський стандарт» за першим методом (ціною договору) та за результатами Висновку експерта - суб'єкта оціночної діяльності № 17-ОЦ/10 у сумі 2517579,25 рос.руб., або 655200,00 грн. Ринкова вартість судна була визначена експертом станом на 15.10.2010 року (т. 1 а.с. 222-250, т.2 а.с. 1-12).
Спірним рішенням від 29 жовтня 2010 року за № 600000006/2010/100069/1 «Про визначення митної вартості товарів» відповідач визначив митну вартість судна за шостим методом (резервним методом) у сумі 2394000,00 грн.
Суд застосовує до спірних правовідносин законодавство, що діяло під час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Відповідно до частини 2 статті 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний, зокрема: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.
Згідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу, а відповідно до статті 260 цього Кодексу митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України.
Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.
Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Відповідно до статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.
Згідно до частин 1,2,4,5,6,7,8,9 статті 266 Митного кодексу України Стаття 266. Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Згідно до статті 273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
З матеріалів справи вбачається, що для митного оформлення судна позивачем надано: зовнішньоекономічний Договір (контракт) від 06.09.2010 року № 01К/2010 з Додатковою угодою № 1 від 07.09.2010 року на суму 2000000рос.руб., рахунок-фактуру ТОВ «Зенит» № 00000019 від 07.09.2010 року на суму 2000000,00 рос.руб., банківські платіжні документи, а також інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару позивачем надано: Договір (угоду) про морську буксировку № 01/МС/2010 (на умовах люмпсум) від 22.09.2010 року, рахунок № 23 від 24.09.2010 року за буксирування по договору № 01/МС/2010 від 22.09.2010 року на суму 142500,00 рос.руб., калькуляцію б/н від 27.10.2010 року, екологічну декларацію № 433/1 від 14.10.2010 року, Висновок експерта № 17-ОЦ/10 від 15.10.2010 року, Свідоцтво про виключення судна «Катран» з державного суднового реєстру Російської Федерації № МФ-ІІІ від 07.09.2010 року.
Таким чином, позивачем визначена митна вартість судна у сумі, що перевищувала суму вартості судна за зовнішньоекономічним контрактом, а саме з урахуванням ринкової вартості судна у сумі 2517579,25 рос.руб., або 655200,00 грн., що била визначена експертом станом на 15.10.2010 року, з урахуванням ПДВ.
Дані обставини свідчать про те, що митна вартість судна визначена позивачем на підставі об'єктивних даних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та у відповідності із положеннями статті 264 Митного кодексу України.
Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до п. 11 вказаного Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язані з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Під час митного оформлення товару у відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості судна, у зв'язку з чим для підтвердження митної вартості товару Митницею зобов'язано декларанта надати: коносамент від 29.09.2010, від 14.10.2010, вантажний маніфест від 14.10.2010, від 13.10.2010, свідоцтво про реєстрацію плавзасобу від 17.12.2008 № РF01362, калькуляція від 27.10.2010, інвойс від 07.09.2010, узгодження про морську буксировку від 22.09.2010 № 01/мс/2, договір купівлі-продажу від 06.09.2010 з додатковою угодою, екологічну декларацію від 14.10.2010 № 433/1, довідка про декларування від 08.09.2010 № 1419-В, висновок експерта від 15.10.2010 № 17-ОЦ/10, акт приймання-передачі судна від 29.09.2010, генеральний акт 31 від 14.10.2010, протокол від 30.08.2010 № 4, свідоцтво про виключення судового реєстру від 07.09.2010 № МФ-ІІІ-0, платіжне доручення від 22.09.2010.
Як вказувалося вище, позивачем надані усі необхідні та додатково витребувані Митницею документи, окрім заводської виконавчої ремонтної відомості останнього ремонту та як вказує відповдач, договору доставки судна з рейду до причалу п. Керч, а матеріали дефекації надано частково (тільки таблиці залишкової товщини корпусних конструкцій, згідно яких знос корпусу судна не може бути 70%, як це вказано у Висновку експерта).
Позивач пояснив суду, що надати заводські виконавчі ремонтні відомості останнього ремонту, що був проведений ще у 2004 році попереднім власником він не може, оскільки такі документи у позивача за об'єктивними причинами відсутні. Усі інші документи, що необхідні для здійснення митного оформлення товару та визначення митної вартості судна за першим методом позивачем були надані.
Зі спірного рішення Митниці вбачається, що митна вартість не може бути визначена за 1 методом, оскільки декларантом не надані додаткові документи - договір на буксирування судна, документи щодо зміни та ремонту корпусу судна та механізмів. Метод 2 не застосований у зв'язку з відсутністю інформації вартості операцій з ідентичними товарами. Метод 3 неможливо застосувати через відсутність інформації щодо вартості операції з подібними (аналогічними) товарами. Метод 4 та 5 не можуть бути застосовані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості, а також відповідної бухгалтерської документації. Митна вартість визначена за 6 методом на підставі цінової інформації наявній в Кримській митниці із врахуванням ряду інтернет -пропозицій.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем визначена митна вартість судна на підставі інформації, отриманої з інтернет-ресурсу, а саме із оголошення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» з пропозицією по реалізації теплоходу-складальнику лляних вод «Волошський», 1978 року випуску, довжиною 29,17м., шириною 7,5 м., висотою борту 3,6 м., водотоннажністю 482т., потужністю головного двигуна 225л.с. (166 кВт), швидкістю ходу - 7,5 вузлів, валовою місткістю 190т., з діючим до 19.05.2013 року реєстраційним свідоцтвом та вартістю 315000 долл. США.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що вартість судна «Волошський» не могла бути застосована Митницею під час визначення митної вартості судна «Катран» з огляду на таке.
Як вказувалося вище, митна вартість судна «Катран» була визначена позивачем виходячи із ринкової вартості судна станом на 15.10.2010 року, що було встановлено Висновком експерта № 17-ОЦ10. Згідно Висновку експерта технічний стан танкеру «Катран» є незадовільним, судно втратило свідоцтво придатності до плавання 27.09.2009 року, виключено 07.09.2010 року з під нагляду Російського регістру морського судноплавства і потребує проведення заводського ремонту для відновлення Класу Регістру. Оцінка вартості морського судна здійснювалася експертом кількома методами (витратними, прибутковими та порівняльним) і визначена у розмірі 655200 грн., що за курсом НБУ станом на 29.10.2010 року складає 82831 долл. США.
Згідно акту освідоцтва Регістром морського судноплавства України т/х «Катран» складеному 14.01.2011 року для проведення капітального ремонту судна на Керченському судноремонтному заводі для надання судну Класу Регістра необхідно провести капітальний ремонт корпусної частини, електрообладнання, силової установки та радіонавігаційного обладнання.
Для приведення судна в належним стан та отримання права плавання на підставі Дозволу, який видається Регістром морського судноплавства, позивачем по справі -Компанією «KOWISSA AG SA» було укладено контракт № 142 від 23.12.2010 року та проведено капітальний ремонт судна на Керченському СРЗ за період січень-червень 2011 року. Згідно контракту № 142 від 23.12.2010 року та виконавчої ремонтної відомості судна вартість ремонтних робіт судна склала 23112,96 долл. США., а вартість встановленого на судні обладнання склала 55072 долл. США, що підтверджується відомістю.
Таким чином, після здійснення капітального ремонту судна «Катран» на Керченському судноремонтному заводі протягом січень-червень 2011 року його вартість збільшилась на вартість проведених ремонтних робіт та вартість встановленого технічного обладнання.
Згідно інформації з інтернет-ресурсу станом на час апеляційного розгляду справи, а саме із оголошення ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» з пропозицією по реалізації теплоходу-складальнику лляних вод «Волошський», 1978 року випуску, довжиною 29,17м., шириною 7,5 м., висотою борту 3,6 м., водотоннажністю 482т., потужністю головного двигуна 225л.с. (166 кВт), швидкістю ходу - 7,5 вузлів, валовою місткістю 190т., з діючим до 19.05.2013 року реєстраційним свідоцтвом, вартість судна «Волошський» складає вже 180000 долл. США.
Тобто, при визначені митної вартості судна «Катран» відповідачем прийнята за основу вартість іншого судна - т/х «Волошський» який мав зовсім інший технічний стан та мав діюче реєстраційне свідоцтво строком дії до 19.05.2013 року, в той час як судно «Катран» мало незадовільний технічний стан, потребувало проведення капітального ремонту та судно втратило свідоцтво придатності до плавання ще 27.09.2009 року, виключено 07.09.2010 року з під нагляду Російського регістру морського судноплавства і потребувало проведення заводського ремонту для відновлення Класу Регістру.
Суд першої інстанції правильно вказав, що відповідно до частини 2 пункту «Статті УІІ Оцінка товару для митних цілей Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947)» від 30.10.1947 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Згідно частини 2 статті 7 Угоди про застосування статті УІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року від 15.04.1994 митна вартість не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі довільних чи фіктивних вартостей.
Вартість судна «Волошський» є довільною вартістю та є вартістю товару національного походження, а тому не могла бути застосована Митницею під час визначення митної вартості судна «Катран», тому що це суперечить вимогам як вказаної Угоди так і вимогам статті 273 Митного кодексу України.
При таких обставинах справи спірне рішення відповідача від 29 жовтня 2010 року за № 600000006/2010/100069/1 «Про визначення митної вартості товарів» є протиправним та підлягає скасуванню.
Посилання суду першої інстанції як на підставу у відмові задоволення адміністративного позову на те, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції теплохід «Катран» на підставі рішення суду від 10.02.2012 року переданий у власність Держави України, визнається судом помилковим, оскільки судовому захисту підлягає порушене право та законний інтерес ТОВ «Морський стандарт», а саме: право на митне оформлення товару на підставі подання ВМД № 600100003/2010/002802 від 27.10.2010 року. Тобто права позивача були порушені під час здійснення митного оформлення судна «Катран» внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 29.10.2010 року. Факт передання судна у власність Держави України за судовим рішенням від 10.02.2012 року з підстав розпорядження судном без дозволу митного органу України, що знаходилося під митним контролем не перешкоджає визнанню протиправним та скасуванню спірного рішення Митниці, тому що прийняття такого рішення Митницею та обставини передання у власність Держави судна за судовим рішенням ніяким чином не пов'язані між собою.
При таких обставинах справи апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям по справі нового судового рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ «Морський стандарт».
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський Стандарт" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.07.12 у справі № 2а-3894/12/0170/13 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський Стандарт» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці Державної митної служби України від 29 жовтня 2010 року за № 600000006/2010/100069/1 «Про визначення митної вартості товарів».
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.В. Дадінська