Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-3718/11/2770
12.03.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Горошко Н.П. ,
Кондрак Н.Й.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
прокурор, Прокуратури Нахімовського району міста Севастополя- Гукасян Христина Артушівна,
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя- Частило Юлія Анатоліївна,
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя- Носкова Ольга Ігорівна,
представник відповідача, Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"- Коломаченко Галина Петрівна,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Куімов М.В.) від 11.09.2012 у справі № 2а-3718/11/2770
за позовом Прокурора Нахімовського району м. Севастополя (вул. Робоча, 18, м.Севастополь, 99001)
в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, 19, м. Севастополь,99001)
до Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Гер. Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001)
про стягнення заборгованості,
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11.09.2012 адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 61014 грн. 56 коп. за вересень 2011 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11.09.2012 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, розглянув справу в порядку ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та є страхувальником, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя.
На підприємстві відповідача працювали працівники, яким призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з абз. 4 п. 1 ст.2 Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відповідно до п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженій постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.
Відповідно до приписів п. 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Надання будь-яких інших документів в підтвердження витрат на доставку пільгових пенсій чинним законодавством не передбачено.
Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідачем позов визнано в частині стягнення з публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сум 61014,56 грн.
Щодо решти суми відшкодування у розмірі 76476,36 грн., представники відповідача заперечували проти її стягнення з тих підстав, що позивач неправомірно пред'явив до відшкодування витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на підприємстві до 01.01.1992 та особам, які працювали за списком №1 та №2 на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та набули право на пільгову пенсію до набуття чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004. Крім того, на підтвердження позовних вимог позивач не надав до позову розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 128943,37 грн.
При розгляді апеляційної скарги, судом була призначена звірка взаєморозрахунків, клопотанням позивача сума позовних вимог була зменшена до 133.693,16грн.
Стосовно посилання відповідача на не правомірність пред'явлення до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на підприємстві до 01.01.1992 слід зазначити, що відповідно до абз. 1 п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абз. 3 п.п. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст. 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Отже, посилання відповідача на те, що ОСОБА_4 (список №1), ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (список № 2) набули певний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці до 01.01.1992 і тому набули право на пільгову пенсію за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є безпідставними.
Встановлено, що вказані особи працювали на підприємстві відповідача до 01.01.1992, не мали повного пільгового стажу роботу, пенсію було призначено ним за наявним стажем пропорційно, але вони продовжували працювати далі і набули повний пільговий стаж після 01.01.1992 та вийшли на пенсію не пропорційно відпрацьованому пільговому стажу, а за повним пільговим стажем, який набули після 01.01.1992.
Законом не передбачено призначення частини пенсії за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а частини - за ст. 13.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо того, що позивач неправомірно пред'явив до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали за списком № 1 на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24) та набули право на пільгову пенсію до набуття чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004 у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону (абзац четвертий п.п. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно з абз. 5 п.п. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до п. "в" -"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 01.01.2005 за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005 - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
З аналізу зазначених норм вбачається, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004 витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Лише відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Таким чином, позивачем правомірно включено до розрахунку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за вересень 2012 року пенсійні витрати за осіб, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 (список №1)
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 02.10.2012, відповідно до якої із набранням чинності Законом № 1058-ІУ (з 01.01.2004) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХП особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01.01.2004 витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Щодо інших заперечень, колегія суддів зазначає наступне.
У своїх запереченнях відповідач зазначав, що позивачем неправомірно пред'явлено до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з урахуванням їх підвищень, внаслідок перерахунків та індексацій, оскільки на страхувальників покладено обов'язок здійснювати відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку основної пенсії, а відшкодування витрат на виплату і доставку додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень з урахуванням їх наступної індексаії, призначених відповідно до законодавства
України понад розмір основної пенсії, не можуть покладатися на страхувальників, джерелом таких виплат є Державний бюджет України.
Зазначені доводи відповідача спростовуються наступним.
Відповідно до пункту 6 XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвишщення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Перелік надбавок до пенсії за віком визначений статтею 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Так, до пенсії за віком, у тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (статті 37, 38, 40, 41), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних; б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичних закладів потребують постійного стороннього догляду, - на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії (пункт "б" статті 94); в) пенсіонерам, які набули відповідно до законодавства колишнього Союзу РСР право на надбавку до пенсії за роботу після досягнення пенсійного віку, - в розмірі 10 процентів основної пенсії за кожний повний рік роботи після призначення пенсії, але не більше 40 процентів; г) особам, які набули права на пенсію за віком відповідно до цього Закону і мають стаж роботи, передбачений статтею 12 цьогс Закону, але після досягнення пенсійного віку виявили бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, - в розмірі 10 відсотків основного розміру пенсії без урахування надбавок, підвищень, додаткової пенсії за кожний повний рік роботи після досягнення пенсійного віку, але не більш як 40 відсотків; д) пенсіонерам, крім осіб, зазначенні у пункті "в" цієї статті, які мають стаж роботи, передбачений статтею 12 цього Закону, і в період роботи відмовились одержувати пенсію, - у розмірі 10 відсотків основного розміру пенсії без урахування надбавок, підвищень, додаткової пенсії за кожний повний рік роботи після відмови від одержання пенсії, але не більш як 40 відсотків.
Індексація цих надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 6.6 Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно де статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел. ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Позивачем не пред'являлись до відшкодування доплати, надбавки та підвищення відповідно де законодавства України, що виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.
Крім того, відповідно до пункту 4 пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідне до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічногс грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню із прийняттям нової постанови.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя - задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11.09.2012 у справі № 2а-3718/11/2770 - скасувати.
3. Прийняти нову постанову:
"Адміністративний позов Прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя до Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя суму заборгованості в розмірі 133693,16 грн. за вересень 2011 року за списком №1 та №2.
В іншій частині позову відмовити."
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 березня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Н.Й. Кондрак
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська