13 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/12/2170
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, -
Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.06.2012р. позов задоволений.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку відповідача, працює на спрощеній системі оподаткування. Згідно звіту за 2011 рік станом на 01.05.2012 року заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_1 складає 4010,30грн.
Стаття 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом 3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно з приписами до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
06.04.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області відповідачу винесено вимогу Ф-2 про сплату боргу платника єдиного внеску в сумі 4010,30грн., яка ним не оскаржена. /а.с.9/
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Крім того, сума заборгованості зі сплати єдиного внеску - є узгодженою та відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалася, відповідних заперечень до Управління Пенсійного фонду чи до суду - не надсилалося.
Таким чином, судова колегія вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України - залишенню без змін.
Керуючись ст. 197,198,200,205,206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: