26 лютого 2013 р.Справа № 2-а/1570/2543/2011
Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" та Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, до якої приєдналась Ізмаїльська міжрайонна прокуратура на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192302/0 від 18.03.2011 року, стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області суми бюджетного відшкодування з ПДВ, -
31.03.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" звернулось до суду першої інстанції з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції (правонаступником якої є Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби), Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192302/0 від 18.03.2011 року, стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 262209 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000192302/0 від 18.03.2011року. Визнано протиправною бездіяльність Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновків по відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" з Державного бюджету по податку на додану вартість за довідками № 04002302/02971185 від 17.12.2010 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року в сумі 144 134 грн., № 27171600/02971185 від 15.12.2010 року за жовтень 2010 року в сумі 43 479 грн., № 2241600/02971185 від 18.02.2011 року за грудень 2010 року в сумі 4412 грн., № 2221600/02971185 від 18.02.2011 року за листопад 2010 року в сумі 70184 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
21.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" подало апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.
В своїй апеляційній скарзі представник ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" посилався на те, що судом першої інстанції неправомірно було відмовлено у задоволенні
позовних вимог товариства в частині стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Одеській області суми бюджетного відшкодування з ПДВ, зважаючи на те, що такий спосіб захисту порушених прав відповідає вимогам закону.
Зважаючи на зазначене апелянт просить змінити постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з рахунків держбюджету 262 209 грн. та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В свою чергу 29.06.2011 року Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція також подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року, до якої приєдналась Ізмаїльська міжрайонна прокуратура згідно заяви від 25.02.2013 року.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що з аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість» слідує, що бюджетне відшкодування можливе лише при встановленні надмірної сплати ПДВ до бюджету від конкретної операції незалежно в якому ланцюгу, тобто для повернення коштів з бюджету від конкретної операції вони мають бути спочатку зараховані до державного бюджету. Однак, зважаючи на те, що в даному випадку не встановлено факту зайвої сплати до бюджету податку на додану вартість, заявлені ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" до відшкодування суми ПДВ не можуть бути повернуті на розрахунковий рахунок товариства, а тому відсутні підстави для бюджетного відшкодування позивачеві сум ПДВ.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року, та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр".
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.03.2011 року Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 4282302/02971185 від 18.03.2011 року, на підставі якого Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192302/0 від 18.03.2011 року, яким зменшено товариству суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 262 209 грн.
В ході зазначеної перевірки органом податкової служби не було підтверджено заявленої ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" суми бюджетного відшкодування, оскільки не було підтверджено надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, передбаченої п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192302/0 від 18.03.2011 року, зважаючи на наступне:
Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом.
Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлено, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.
Згідно до норми підпункту 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В свою чергу згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) - залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.
Таким чином, відповідно до вимог норм зазначених законів виникнення права на бюджетне відшкодування ставиться у залежність від правомірності формування податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією вже перевірялась правомірність заявленого товариством бюджетного відшкодування за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року.
Так, згідно довідок № 04002302/02971185 від 17.12.2010 року, № 27171600/02971185 від 15.12.2010 року, № 2221600/02971185 від 18.02.2011 року та № 2241600/02971185 від 18.02.2011 року, складеними за результатами проведення документальних невиїзних (камеральних) перевірок достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією було підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ, задекларованого ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2010 року.
Однак, в подальшому Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція дійшла висновку про непідтвердженість заявлених сум бюджетного відшкодування, зважаючи на відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до державного бюджету.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вказаний висновок Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції помилковим.
Так, матеріалами справи підтверджено правомірність формування ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" податкового кредиту по операціям з його контрагентами за відповідні періоди вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року. Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків у вигляді права на бюджетне відшкодування сум ПДВ.
Вказані висновки підтверджені і відповідачем у зазначених вище довідках про перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Слід зазначити, що Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено такої обов'язкової умови для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та бюджетного відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість, як сплата цих сум до бюджету.
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.
Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та відповідного бюджетного відшкодування.
Зважаючи на зазначене, та враховуючи те, що позивачем було належним чином підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, їх товарність, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку позивачем було дотримано всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим у ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" на законних підставах виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
У зв'язку з вказаним колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для зменшення ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000192302/0 від 18.03.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 262209 грн. прийнято необґрунтовано та підлягає скасуванню.
В свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що після проведених Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією документальних перевірок ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідачем не було здійснено передбачених законодавством заходів щодо відшкодування товариству податку на додану вартість в сумі 262209 грн.
Зважаючи на зазначене колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція зобов'язана була надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, однак в порушення норм п.п. 7.7.8. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» цього не здійснила, чим допустила неправомірну бездіяльність.
В свою чергу, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Зважаючи на те, що Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією не було надано Головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню на користь позивача з бюджету, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що у Головного управління Державного казначейства України в Одеській області були відсутні підстави для здійснення відповідного відшкодування на користь підприємства, а тому порушень вимог чинного законодавства вказаним відповідачем допущено не було.
Таким чином, позовні вимоги до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задоволенню не підлягають.
Враховуючи вказане не можуть бути задоволені і позовні вимоги щодо стягнення на користь ТОВ "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" суми бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки здійснення бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податку відноситься до компетенції органів державного казначейства та здійснюється після дотримання встановленої законом процедури.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма "Істр" та Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв