Справа № 1-233
2007 рік
09 серпня 2007 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді Берегового О.Ю.
при секретарі Нечипорук Т.В.
з участю прокурора Грималюка В.В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду місті Тульчині справу про
обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, уродженця АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 04.02.2003 року Тульчинським р/с по ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3-х років 1-го місяця позбавлення волі, 04.04.2005 року звільненний умовно достроково на 10 місяців 30 днів, у вчиненні злочину передбаченого ст. 395 КК України
ОСОБА_1 був засуджений Тульчинським районним судом 04 лютого 2003 року за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнившись з місць позбавлення волі умовно достроково на 10 місяців 30 днів на шлях виправлення не став та почав порушувати громадський апорядок, за що 12 лютого 2007 року Тульчинським районним судом у відношенні громадянина ОСОБА_1. Було встановлено адміністративний нагляд.
Серед обмежень передбачених адміністративним наглядом йому заборонялося залишати постійне місце проживання та виїжджати за межі населеного пункту без дозволу керівництва Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області. Про встановлення таких обмежень ОСОБА_1. Був ознайомлений в суді.
Однак, 19 травня 2007 року ОСОБА_1., з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, навмисно, без дозволу керівництва Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області, без будь-яких поважних причин залишив місце проживання АДРЕСА_1 і в період часу з 19.05.2007 року по 17.07.2007 року місце перебування його було невідоме.
17.07.2007 року ОСОБА_1 був затриманий і доставлений в Тульчинський РВ УМВС України у Вінницькій області.
Підсудний ОСОБА_1. свою вину в скоєні інкримінованого йому злочину визнав і суду показав, що в лютому 2007 року йому було встановлено адміністративний нагляд Тульчинським районним судом та ознайомлено з обмеженнями. Його постійно перевіряли працівники міліції і йому це набридло, хотілося вільного безконтрольного життя тому він поїхав і проживав певний час в м. Тульчині у громадянки ОСОБА_2. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати.
Крім визнання підсудним своєї вини, його вина також підтверджується матеріалами справи: копією вироку про засудження підсудного /а.с. 14-15/, копією постанови про встановлення адміністративного нагляду /а.с. 17/ та іншими матеріалами справи.
Дослідивши зібрані докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1. в самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду доведена в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ст. 395 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, який характеризується негативно.
До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного, суд відносить щире каяття в скоєному злочині.
Обтяжуючих обставин, судом не встановлено.
Стосовно запобіжного заходу обраного відносно підсудного ОСОБА_1., то суд вважає, що до вступу вироку в законну силу його слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КГЖ України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 395 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на два місяці.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.