28 травня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Лелюку О.П., за участю позивача ОСОБА_1 та представника Головного управління юстиції у Київській області Заінчковського Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18.05.2006 р. у справі за його позовом до Київського обласного управління юстиції та державної виконавчої служби Київської області про зміну формулювання наказу про звільнення, поновлення на роботі в порядку переведення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановила:
У січні 2006 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського обласного управління юстиції та державної виконавчої служби Київської області, в якому просив змінити формулювання наказу Київського обласного управління юстиції №1662/02 від 16.12.2005 р. про звільнення його з займаної посади у зв'язку з ліквідацією відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, зазначивши підставу його звільнення у порядку переведення згідно з пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю України, зобов'язати поновити його на посаді головного державного виконавця державної виконавчої служби у м. Бровари та Броварському районі в порядку переведення та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2006 р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18.05.2006 р., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, заперечення на неї та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2005 р. №320 Міністерство юстиції України видало наказ №1482/к від 19.08.2005 р. про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції, про попередження працівників державної виконавчої служби про наступне вивільнення з дотриманням вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України, про зобов'язання здійснити заходи щодо ліквідації відділів державної виконавчої служби, та про внесення змін до чисельності працівників органів юстиції.
На підставі наказу Міністра юстиції, 29.08.2005 р. Київське обласне управління юстиції видало свій наказ №532/01 від 25.08.2005 р. про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції Київської області, у тому числі і відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, про створення ліквідаційної комісії, та про персональне попередження працівників ліквідованих відділів про наступне вивільнення відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України.
02.09.2005 р. всі працівники відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, у тому числі і ОСОБА_1, були ознайомлені під розпис з наказом Київського обласного управління юстиції про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції Київської області.
Наказом Київського обласного управління юстиції №1662/02 від 16.12.2005 р. позивача звільнено з посади державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про державну виконавчу службу» начальники територіального органу державної виконавчої служби при призначенні осіб на посаду заступників начальника територіального органу державної виконавчої служби, головних державних виконавців, старших виконавців, державних виконавців вносять на ім'я начальника регіонального органу державної виконавчої служби подання щодо призначення на посаду.
Згідно пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України умовою здійснення переведення працівника є не тільки згода працівника на переведення, а й розпорядження вищого за підлеглістю органу та погодження між керівниками обох заінтересованих підприємств чи організацій, на переведення.
Судами також зазначено, що оскільки у даному випадку начальник державної виконавчої служби у м. Бровари та Броварському районі при комплектації штатного розпису не вносив подання про призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного виконавця, то його працевлаштування у новоутвореній державній виконавчій службі було можливе тільки на загальних підставах.
Проте, апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, не взяв до уваги положення підпункту «б» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання застосування статей 4, 15, 27 Закону України «Про державну службу», яким передбачено, що без конкурсного відбору або стажування можуть прийматися державні службовці, які перебували на відповідних посадах, в тому числі в тих, що ліквідуються, до новостворених органів державної виконавчої влади, та не надав правової оцінки тому, що позивач, разом з іншими працівниками відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, написав заяву на ім'я начальника Київського обласного управління юстиції про переведення до державної виконавчої служби у м. Бровари та Броварському районі, але з невідомих причин тільки його заява була залишена без реагування.
Згідно пункту 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18.05.2006 р. необхідно скасувати, оскільки вони постановлені з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18.05.2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного управління юстиції та державної виконавчої служби Київської області про зміну формулювання наказу про звільнення, поновлення на роботі в порядку переведення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.І. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній