11 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Лелюку О.П.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Северодонецького міського суду від 19 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 листопада 2006 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Северодонецьку про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Северодонецьку про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Постановою Северодонецького міського суду від 19 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 02 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Северодонецького міського суду від 19 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 листопада 2006 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою судді Северодонецького міського суду від 07 лютого 2005 року прийнята позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Северодонецьку про стягнення 3400 грн. матеріальної шкоди та 719887 грн. моральної шкоди.
06 квітня 2006 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву за вхідним №5774 та уточнення до неї за №5775, які були прийняті судом без перевірки їх вимогам ЦПК України та без вирішення питання про їх об'єднання з позовною заявою ОСОБА_1, прийнятою судом 07.02.2005 року.
Справа розглянута 19.07.2006 року судом першої інстанції за правилами адміністративного судочинства з порушенням вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України по неповно і не всебічно з'ясованим обставинам в адміністративній справі. Суд не з'ясував і не вирішив всі вимоги позивача, зазначені ним у позовних заявах від 06.04.2006 року. Не звернув уваги на ці порушення і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Оскільки передбачені частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення справи по суті.
Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Северодонецького міського суду від 19 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 02 листопада 2006 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Северодонецьку про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка