копія
08 квітня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Панченка О.Н.,
суддів Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції (далі - ВДВС Селидівського МУЮ), Селидівського міського управління юстиції (далі - Селидівське МУЮ), відділення Державного казначейства України у м. Селидове про відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2005 року,
У липні 2004 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ВДВС Селидівського МУЮ, Селидівського МУЮ, відділення Державного казначейства України у м. Селидове про відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків.
В обґрунтування позовних вимог вказала на те, що рішенням Новогродівського міського суду від 02 серпня 2001 року з ДВАТ шахта 1/3 «Новогродівська» на її користь стягнута заборгованість по заробітній платі за 1999-2000 роки, компенсація втрати частини заробітної плати, середній заробіток за затримку розрахунку, а всього 2048,73 грн. Виконавчі листи з 2001 року по лютий 2004 року знаходились на виконанні у Новогродівському відділі державної виконавчої служби.
У зв'язку з реорганізацією вугільних підприємств виконавчі документи з лютого 2004 року передані на виконання ВДВС Селидівського МУЮ. Виконання зазначеного рішення суду в повному обсязі відбулось лише у серпні 2004 року.
Вважає, що при виконанні вказаного вище судового рішення ВДВС Селидівського МУЮ допустив неправомірну бездіяльність, не вжив ефективних заходів для виконання рішення суду шляхом звернення виконання на майно боржника, порушив черговість задоволення вимог стягувачів, чим заподіяв їй збитки у вигляді неотримання доходів від вкладання грошових сум в банк на депозит, знецінення грошової суми у зв'язку з процесами інфляції, що за розрахунками позивачки складає 2567,06 грн.
Зазначала, що Селидівське МУЮ не здійснювало контроль за діяльністю виконавчої служби.
Оскільки, вказаною неправомірною бездіяльністю відповідачів їй заподіяна моральна шкода, просила стягнути з ВДВС Селидівського МУЮ матеріальну шкоду у сумі 2567,06 грн., відшкодувати моральну шкоду у вигляді грошової компенсації, еквівалентної 3000 євро, що в перерахунку складає 19500 грн.
Таку ж суму на відшкодування моральної шкоди просила стягнути і з Селидівського МУЮ.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 03 грудня 2004 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 грудня 2004 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а суд апеляційної інстанції залишивши це рішення без зміни, виходили з того, що при примусовому виконанні рішення Новогродівскього міського суду від 02 серпня 2001 року ВДВС Селидівського МУЮ не допущено неправомірної бездіяльності.
Колегія суддів вважає, що висновок судів є правильним з огляду на таке.
Судами встановлено, що на виконанні ВДВС Селидівського МУЮ знаходилась значна кількість виконавчих документів про стягнення грошових сум з ДВАТ шахта 1/3 «Новогродівська».
З надходженням виконавчого листа про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 державним виконавцем своєчасно винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
З метою виконання судових рішень були ухвалені постанови про накладання арешту на рахунок боржника.
По мірі надходження грошових коштів, вимоги стягувачів задовольнялись у порядку черговості з урахуванням часу надходження виконавчих документів, що відповідає положенням частини 7 статті 44 Закону України “Про виконавче провадження».
За таких обставин у судів не було підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди попередніх інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішення, підстав для їх скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції, Селидівського міського управління юстиції, відділення Державного казначейства України у м. Селидове про відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар С.Л.Семяніста