копія
06 травня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого, судді Смоковича М.І.
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Штульмана І.В.,
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до судді Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 06 травня 2005 року,
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до судді Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. про відшкодування моральної шкоди.
Вимоги обґрунтовував тим, що суддею Печерського районного суду м. Києва - Цокол Л.І. ухвалою від 15 квітня 2005 року йому було незаконно відмовлено у прийнятті позовної заяви за його позовом до судді Верховного Суду України Терлецького О.О. про позбавлення останнього повноважень.
Вважає, що такими діями порушено його право на звернення до суду, заподіяно моральної шкоди, яку ОСОБА_1 просив стягнути у розмірі 10 відсотків від щомісячного заробітку суб'єкта оскарження.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 06 травня 2005 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, вважаючи, що рішення апеляційним судом постановлено з порушенням вимог матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а справу направити до суду для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суддя апеляційного суду, відмовляючи у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1, виходив з того, що суддя, як особа, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем, або іншою особою, яка бере участь у цивільній справі та що для усунення недоліків і помилок при здійсненні правосуддя законом передбачено інший механізм. А отже, скарга не підлягає розгляду в суді.
Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з статтями 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в суді, оскільки дії чи бездіяльність судді, які були предметом оскарження, у даному випадку пов'язані з розглядом конкретних справ і належать до сфери процесуальної, а не управлінської діяльності, яка відповідно до статтей 248-1, 248-2 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року могла бути предметом оскарження.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки апеляційним судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 06 травня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. про відшкодування моральної шкоди - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар С.Л. Семяніста