копія
04 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого, судді Смоковича М.І.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - УМВС України) у Луганській області про стягнення заборгованості з забезпечення форменим одягом за касаційною скаргою УМВС України в Луганській області на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 28 вересня 2006 року,
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УМВС України в Луганській області про стягнення заборгованості з забезпечення форменим одягом у сумі 2293,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ і був звільнений зі служби 25 лютого 2005 року. При звільненні йому не була виплачена заборгованість з забезпечення форменим одягом в сумі 2293,02 грн.
Просив суд стягнути на його користь з відповідача зазначену суму заборгованості.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 06 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з УМВС України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість за не виданий формений одяг у сумі 2293,02 грн.
Ухвалою судді апеляційного суду Луганської області від 28 вересня 2006 року апеляційну скаргу УМВС України в Луганській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків з її оформлення до 21 жовтня 2006 року.
Зокрема, відповідачу пропонувалось надати докази сплати судового збору у розмірі 25 грн.
У касаційній скарзі УМВС України в Луганській області вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанції постановлене з порушенням вимог матеріального права, просить її змінити, виключивши з неї вказівку судді про сплату судового збору.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідач вважає, що він на підставі підпункту 1 пункту 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" при подачі апеляційної скарги на судове рішення звільнений від сплати державного мита, а отже, й судового збору, ставки та порядок сплати якого чинним законодавством не врегульовано.
Між тим, відповідно до вказаної норми Декрету Кабінету Міністрів України від сплати державного мита звільняються, зокрема, позивачі - робітники та службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Проходження служби в органах внутрішніх справ є державною службою, а не трудовими відносинами, на які поширюється дія Кодексу Законів про працю України.
За таких обставин, суддя правильно залишив апеляційну скаргу УМВС України у Луганській області без руху для надання доказів сплати судового збору.
Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суддя суду апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу УМВС України в Луганській області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу судді апеляційного суду Луганської області від 28 вересня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Луганській області про стягнення заборгованості - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підпис) Смокович М.І.
(підпис) Весельська Т.Ф.
(підпис) Горбатюк С.А.
(підпис) Мироненко О.В.
(підпис) Чумаченко Т.А.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар С.Л. Семяніста