копія
04 червня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Смоковича М.І.,
суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської райдержадміністрації Запорізької області (далі - УПСЗН Новомиколаївської РДА) про стягнення грошової допомоги за касаційною скаргою УПСЗН Новомиколаївської РДА на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2006 року,
У червні 2006 року ОСОБА_1 пред'явив позов до УПСЗН Новомиколаївської РДА про стягнення заборгованості з виплати щорічної разової допомоги до 05 травня.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є учасником бойових дій і відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-Х11 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551), щорічно до 05 травня йому повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Проте у період 2003-2005 років така грошова допомога йому була виплачена не в повному обсязі.
Просив стягнути з відповідача на його користь 1898,75 грн. недоплаченої щорічної грошової допомоги за вказаний період.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 червня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1 частково задоволено.
Стягнуто з УПСЗН Новомиколаївської РДА на користь ОСОБА_1 заборгованість з одноразової допомоги до 05 травня за 2004-2005 рік у розмірі 1752,25 грн.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2006 року апеляційну скаргу УПСЗН Новомиколаївської РДА залишено без задоволення. Постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 червня 2006 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, УПСЗН Новомиколаївської РДА подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судами у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни.
Відповідно до пункту 5 статті 12 Закону № 3551 учасники бойових мають право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону № 3551 передбачено, що щорічна виплата разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюється органами праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про стягнення з УПСЗН Новомиколаївської РДА на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати одноразової допомоги за 2004-2005 рік, а суд апеляційної інстанції залишивши це рішення без зміни, правильно виходили з того, що відповідач неправомірно не доплатив ОСОБА_1 у 2004-2005 році одноразової щорічної допомоги в сумі 1752,25 грн., а щодо стягнення допомоги за 2003 рік - відмовив у задоволенні позову у зв'язку з тим, що статус учасника бойових дій ОСОБА_1 отримав тільки в листопаді 2003 року.
Також, суди правильно послались на положення статті 22 Конституції України, яка передбачає заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів першої інстанції не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суди виконали вказані вимоги процесуального законодавства, а отже підстав для скасування оскаржених рішень немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської райдержадміністрації Запорізької області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Новомиколаївської РДА про стягнення грошової допомоги - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підпис) Смокович М.І.
(підпис) Весельська Т.Ф.
(підпис) Горбатюк С.А.
(підпис) Мироненко О.В.
(підпис) Чумаченко Т.А.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар С.Л. Семяніста