ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 березня 2013 року 15:28 № 826/1639/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техком - Сервіс»
доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2012р.,
за участю:
позивача - Кальонов Д.Г., Шевцов А.М.
відповідач - Динесенко О.Е.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком - Сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2012р. №0003742260.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Техком - Сервіс» за результатами якої 12.09.2012р. складено акт №367/22-604/33941768 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності та повноти відображення даних податкової накладної в декларації з ПДВ за січень 2012 року (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 66 983грн. за січень 2012 року.
На підставі встановленого порушення відповідачем 26.09.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0003742260, яким за порушення п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 15 615грн., основний платіж 66 983грн. та 16 746грн. - штрафні санкції.
В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Київкапіталбуд» (код ЄДРПОУ 37142671) укладено договір на виконання робіт від 01.12.2011р. №0112/11РХМ, предметом якого є: Змовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Київкапіталбуд») приймає на себе виконання робіт.
ТОВ «Київкапіталбуд» на адресу позивача виписана податкова накладна №5345 від 31.01.2012р. на суму 334916,87грн. та ПДВ 66983,37грн.
Позивачем включено до складу податкового кредиту за лютий 2012 року суму 66983,37грн.
З матеріалів справи вбачається, що виписана ТОВ «Київкапіталбуд» податкова накладна №5345 від 31.01.2012р. на суму 334916,87грн. та ПДВ 66983,37грн. віднесена останнім до реєстру податкових накладних за січень 2012 року, проте не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі чого відповідач дійшов висновку, що позивачем занижено ПДВ на суму 66 983грн. за січень 2012 року.
Проте, з даним висновком податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Зі змісту п. 201.10 статті 201 ПК України вбачається, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.
Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Крім того, згідно із п. 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Згідно з п. 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Абзацами 1, 10, 11 п. 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Вказаною нормою передбачено право платника податків подати скаргу на постачальника, який відмовився від надання податкової накладної, що не може розглядатись як обов'язок такого платника податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отримання податкових накладних в період їх виписки.
Судом встановлено, що 19 квітня 2012 pоку TOB «Техком-Сервіс» подало до ДПІ у Подільському районі м. Києва податкову декларацію за звітний податковий період - березень 2012р. та заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), в якій зазначено, що ТОВ «Київкапіталбуд» (ІПН 371426726555) не зареєструвало податкову накладну № 5345 від 31 січня 2012р. на суму ПДВ 66983,37грн.
Додатково ТОВ «Техком-Сервіс» звернулося до начальника ДПІ у Подільському районі м. Києва з заявою (вих. № 22 від 23.04.2012р., вх. № 4808 від 24.04.2012р.), в якій зазначила про порушення з боку ТОВ «Київкапіталбуд» порядку реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі та додало до вказаної заяви копії первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів і послуг та засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбання таких товарів і послуг.
Загальні правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 ПК України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Таким чином, віднесення сум податку до складу податкового кредиту можливо лише в періоді, коли податкові накладні було фактично отримано, однак право на віднесення податку до складу податкового кредиту зберігається протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Крім того, чинне законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит або бюджетне відшкодування в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, а тому висновки зроблені податковою інспекцією у Акті № 367/22-604/33941768 від 12 вересня 2012р. щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Техком - Сервіс» податкового кредиту на суму 66 983грн. є безпідставними та необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2012р. № 0003742260 таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2012р. № 0003742260 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком - Сервіс» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком - Сервіс» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0003742260 від 26.09.2012р.
Судові витрати в сумі 837,29грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком - Сервіс» (код ЄДРПОУ 33941768) за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 28.03.2013р.
Суддя В.В. Амельохін