Справа № 0308/15547/12 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р.М.
Провадження № 22-ц/773/477/13 Категорія:2 Доповідач: Овсієнко А. А.
21 березня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка А. А.,
суддів - Антонюк К.І., Лівандовської-Кочури Т.В.,
при секретарі Черняк О.В.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки будинку за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2013 року,
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2013 року виділено в натурі ОСОБА_3 на праві власності 3/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та надвірних будівель, а саме: приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, а також гараж (Д-1), що становить 64/100. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7972 грн. 38 коп. грошової компенсації відхилення від ідеальних доль.
Не погоджуючись із вищевказаним додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального справа, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні грошової компенсації.
В ході апеляційного розгляду даної справи відповідач підтримав апеляційну скаргу із наведених у ній підстав, тоді як позивач та його представник просили апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити з огляду на її безпідставність, а додаткове рішення суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 слід відхилити, а додаткове рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Ухвалюючи додаткове рішення в даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що предметом спору у даній справі є об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з приналежними господарськими спорудами, який належить сторонам на праві спільної часткової власності, однак вищевказаним заочним рішенням від 18 грудня 2012 року не було вирішено питання про права та обов'язки другого співвласника - відповідача ОСОБА_3 щодо іншої частини спірного будинковолодіння та щодо розміру компенсації різниці вартості виділених в натурі ідеальних часток, що є невід'ємними складовими елементами предмета позову ОСОБА_1
З такими висновками суду першої інстанції повністю погоджується і колегія суддів.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
Встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (2/5) та ОСОБА_3 (3/5).
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2012 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки житлового будинку та припинення режиму спільної часткової власності на дане нерухоме майно. Виділено в натурі позивачу ОСОБА_1 на праві власності 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та приналежних надвірних будівель, а саме: приміщення 2-1, 2-2, 2-3, а також сарай (Б-1), вбиральню (Г), що становить 36/100. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на дане будинковолодіння.
Додатковим рішенням цього ж суду від 28 січня 2013 року виділено в натурі відповідачу ОСОБА_3 на праві власності 3/5 частин житлового будинку та надвірних будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, а також гараж (Д-1), що становить 64/100. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7972 грн. 38 коп. грошової компенсації за відхилення від ідеальних доль.
При ухваленні і заочного, і додаткового рішень суд першої інстанції керувався висновком проведеної в даній справі судової-будівельно-технічної експертизи № О-238 від 20 листопада 2012 року (а.с.31-42), яким було визначено саме такий єдино можливий з технічної точки зору варіант поділу в натурі спірного будинковолодіння та відповідний розмір грошової компенсації за відхилення від ідеальних доль співвласників.
Даний висновок експерта є належним та допустимим в розумінні ст.ст.57-59 ЦПК України доказом, якому суд при ухваленні рішення надав відповідну правову оцінку, тоді як відповідачем всупереч вимогам ст.ст.10, 60 ЦПК України не наведено і в ході апеляційного розгляду даної справи жодних доказів, які спростовували б його правильність.
Крім того, із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення суду першої інстанції відповідач не звертався, тим самим погодившись із запропонованим експертом варіантом поділу спірного будинку в натурі, а отже - і з вказаною експертом сумою компенсації різниці вартості виділених в натурі часток.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, належним чином перевіривши доводи сторін, правильно визначив характер існуючих між ними правовідносин і обґрунтовано дійшов висновку про необхідність ухвалення в даній справі додаткового рішення щодо прав та обов'язків відповідача на частину спірного об'єкта нерухомого майна та щодо розміру грошової компенсації за відхилення від ідеальних доль.
Доводи апеляційної скарги зводяться до довільної інтерпретації заявником фактичних обставин справи і не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Та обставина, що відповідач не був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у якому розглядалось питання про ухвалення додаткового рішення, не впливає на правильність даного рішення, оскільки відповідач не був позбавлений можливості надати в ході апеляційного розгляду даної справи відповідні докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, однак таким своїм правом не скористався.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити з огляду на її безпідставність, а додаткове рішення суду першої інстанції від 28 січня 2013 року в даній справі залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 січня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді