Справа № 819/487/13-a
"26" березня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чепенюк О.В.,
при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Ямнюка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Тернопільській області (далі - РУ Департаменту САТ ДПС України в Тернопільській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо організації та проведення фактичної перевірки, визнання протиправним та скасування рішення від 15.02.2013 року № 190168 про застосування фінансових санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2013 року РУ Департаменту САТ ДПС України в Тернопільській області прийнято рішення № 190168 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 10200 грн. 00 коп. Таке рішення прийняте на підставі акту № 41/21-1/НОМЕР_1 від 08.02.2013 року, оформленого за результатами фактичної перевірки позивача (магазину за адресою: АДРЕСА_1) з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі - Єдиний реєстр), та факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, про що зазначено в акті № 41/21-1/НОМЕР_1 від 08.02.2013 року.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням про застосування фінансових санкцій від 15.02.2013 року № 190168, вважає дії працівників РУ Департаменту САТ ДПС України в Тернопільській області щодо організації та проведення перевірки протиправними, оскільки перевірка була проведена з порушенням вимог пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, наказ на проведення перевірки та направлення підписані не уповноваженою особою, а алкогольні напої (вина та вермут), які знаходились в магазині, не перебували на вітрині, були без цінників, знаходились у закритій тумбочці та призначались для власного споживання. Про те, що в магазині не можна зберігати особисті речі позивач не знала, вважає, що порушень законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв не вчиняла. В адміністративному позові позивач просила визнати протиправними дії щодо організації та проведення фактичної перевірки, визнати протиправним та скасувати рішення РУ Департаменту САТ ДПС України в Тернопільській області від 15.02.2013 року № 190168 про застосування фінансових санкцій.
В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, письмових міркуваннях до адміністративного позову від 20.03.2013 року (а. с. 29-30) та додатково пояснила наступне.
У магазині, де здійснює господарську діяльність підприємець, на першому поверсі розміщений відділ продажу побутової хімії та відділ продажу верхнього одягу, на другому поверсі знаходиться салон краси, перукарня. Торгівлю алкогольними напоями позивач не здійснює, відповідної ліцензії не має. Товар, що призначений для реалізації, зокрема, побутова хімія, розміщувався на полицях, на вітрині, на видному місці, а знайдені при перевірці алкогольні напої були в закритій тумбочці, де зберігає особисті речі підприємець. Такі алкогольні напої привезені у подарунок ОСОБА_1 з Італії, а тому не були марковані марками акцизного податку встановленого зразка, призначались для власного використання.
Також ОСОБА_1 зазначила, що була присутня при проведені перевірки, яку розпочали працівники РУ Департаменту САТ ДПС України в Тернопільській області без пред'явлення їй наказу на перевірку, направлення та службових посвідчень. Перевірка проводилась за участі працівників податкової міліції ДПС у Тернопільській області та інших працівників правоохоронних органів. При проведені перевірки алкогольні напої не вилучались, експертиза алкогольних напоїв, марок акцизного податку не проводилась. Після проведення перевірки позивачу було надано наказ і направлення на проведення перевірки одночасно з актом перевірки. Під час проведення перевірки ОСОБА_1 надала письмові пояснення про те, що виявлені вина та вермут привезені з Італії особисто їй у подарунок, проте такі пояснення не були взяті до уваги відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій.
Протягом судового розгляду справи позивач зменшила позовні вимоги, про що подала до суду письмову заяву від 26.03.2013 року (а. с. 36), та просила визнати протиправним та скасувати рішення РУ Департаменту САТ ДПС України в Тернопільській області від 15.02.2013 року № 190168 про застосування фінансових санкцій.
У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову від 11.03.2013 року № 378/21-211 (а. с. 8-10), письмових поясненнях від 25.03.2013 року № 279/21-211 (а. с. 33-34), та зазначив таке.
08.02.2013 року працівниками РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області на підставі наказу № 28 від 08.02.2013 року та направлення № 44/21-1 від 08.02.2013 року проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність позивач, про що складено акт № 41/21-1/НОМЕР_1 від 08.02.2013 року. За результатами перевірки встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру, та факт зберігання в магазині, що належить ОСОБА_1 з метою реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушені вимоги статей 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На підставі акту перевірки № 41/21-1/НОМЕР_1 від 08.02.2013 року РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 15.02.2013 року № 190168, яким до позивача за вказані порушення застосовані такі фінансові санкції: за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру, - у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп., за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку - 8500 грн. 00 коп.
Крім того, наказ на проведення перевірки та направлення підписані начальником РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області в межах його повноважень та компетенції. Представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, допитавши свідка, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, правовий статус якої підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_2 від 15.03.2012 року (а. с. 19), здійснює такі види діяльності: роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, надання послуг перукарнями та салонами краси, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії А № 000115, виданим Кременецькою міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби 19.03.2012 року (а. с. 32).
08.02.2013 року працівниками РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області на підставі наказу начальника РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області № 28 від 08.02.2013 року «Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1» (а. с. 16) та направлення № 44/21-1 від 08.02.2013 року (а. с. 17) проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1, щодо наявності ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами, маркування підакцизних товарів, дотримання установлених розмірів мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, а також інших питань, що регулюються вимогами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». За результатами перевірки складено акт № 41/21-1/НОМЕР_1 від 08.02.2013 року, та встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, та факт зберігання алкогольних напоїв з метою реалізації без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме 10 пляшок вина та вермутів різних найменувань, перелік яких наведено у додатку № 1 до акту (а. с. 11-13), чим порушені вимоги статей 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
15.02.2013 року начальником РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області прийнято рішення № 190168 про застосування фінансових санкцій, згідно з яким до позивача за вказані порушення застосовані такі фінансові санкції у вигляді штрафу: за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, - в розмірі 1700 грн. 00 коп., за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку - 8500 грн. 00 коп., а всього 10200 грн. 00 коп. (а. с. 5).
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач не довів правомірності рішення від 15.02.2013 року № 190168 про застосування до позивача фінансових санкцій в загальній сумі 10200 грн. 00 коп. за порушення вимог статей 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з огляду на таке.
Основні засади державної політики щодо регулювання оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначені в Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 481/95-ВР).
Стаття 11 даного Закону визначає порядок маркування алкогольних напоїв та передбачає, що маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), яка реалізується в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), яка реалізується через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: назва держави; найменування суб'єкта господарювання та його місцезнаходження; знак для товарів і послуг; назва продукції; місткість посуду; вміст спирту (% об.); вміст цукру (крім сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку) (% мас.); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України); наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні). Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). Дата виготовлення продукції повинна бути зазначена на видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду). Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством (частини друга, четверта статті 11 Закону № 481/95-ВР).
Відповідно до частин одинадцятої, тридцять четвертої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Відповідно до абзаців одинадцятого, п'ятнадцятого частини другої статті 17 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень; у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.
Частиною першою статті 16, частиною четвертою статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України, а рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів реалізує Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, який діє у складі Державної податкової служби України відповідно до Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 року № 1289, та його регіональні управління.
Компетенцію контролюючих органів (податкових органів, у складі яких діє відповідач), повноваження і обов'язки їх посадових осіб, у тому числі щодо проведення фактичних перевірок дотримання суб'єктами господарювання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено у Податковому кодексі України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, чинному з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки; камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності визначених у пункті 80.2 статті 82 ПК обставин (пункти 80.1, 80.2 статті 80 ПК України).
Згідно з пунктом 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка в свою чергу передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки,
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (пункт 81.1 статті 81 ПК України).
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 21.08.2009 року № 453, з метою проведення перевірки керівником Департаменту (регіонального управління Департаменту) видається наказ про здійснення посадовими особами (у складі не менше двох осіб) перевірки визначеного суб'єкта господарювання. На підставі наказу про здійснення перевірки Департаментом (регіональним управлінням Департаменту) видається направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання, яке підписується керівником Департаменту (регіонального управління Департаменту) і скріплюється гербовою печаткою.
Як встановлено судом перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 проводилась на підставі наказу начальника РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області № 28 від 08.02.2013 року «Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1» та направлення № 44/21-1 від 08.02.2013 року (а. с. 16-17). Такі документи оформлені з дотримання вимог ПК України, прийняті в межах повноважень контролюючого органу. Разом з тим, як слідує з пояснень позивача, яка була присутня під час проведення перевірки, про що свідчить запис у вступній частині акту перевірки № 41/21-1/НОМЕР_1 від 08.02.2013 року, наказ та направлення на проведення перевірки не були пред'явлені до її початку проведення. Проте суд враховує, що посадові особи РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області були допущені суб'єктом господарювання до проведення перевірки, позивач не скористалася своїм правом передбаченим пунктом 81.1 статті 81 ПК України, а в подальшому ОСОБА_1 вручені копії наказу та направлення на проведення перевірки.
Як вбачається із акту перевірки № 41/21-1/НОМЕР_1 від 08.02.2013 року, в магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність позивач, було встановлено факт зберігання алкогольних напоїв з метою реалізації без марок акцизного податку встановленого зразка та факт зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру. Разом з тим, відповідачем під час розгляду справи у суді не було надано доказів про те, що виявлені у підприємця алкогольні напої були без марок акцизного податку встановленого зразка та призначались для реалізації, а не власного споживання. Відповідачем не вживались заходи для проведення експертизи продукції та марок акцизного податку, зокрема, марок акцизного податку на предмет їх відповідності вимогам статті 11 Закону № 481/95-ВР. Такі алкогольні напої не перебували на вітрині чи іншому видному місці, де розміщувався товар призначений для реалізації, а знаходились у закритій тумбочці, не було прикріплено цінників на дану продукцію. Крім того, при проведені перевірки не було встановлено факту реалізації таких алкогольних напоїв, позивач не має ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. З пояснень позивача слідує, що при складанні опису алкогольних напоїв (десяти пляшок вина та вермутів) перевіряючими довільно визначалась їх ціна.
Допитаний у судовому засіданні свідок - головний державний податковий ревізор-інспектор РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області ОСОБА_3, який проводив перевірку магазину, де здійснює господарську діяльність позивач, підтвердив те, що при проведені перевірки були присутні працівники податкової міліції ДПС у Тернопільській області та правоохоронних органів, які й виявили алкогольні напої у приміщенні магазину, товар знаходився у закритій тумбочці. Перед проведення перевірки чи під час її проведення будь-яких фактів продажу алкогольних напоїв не встановлено.
За таких обставин суд погоджується з позицією позивача про те, що спірні алкогольні напої не призначались для реалізації, а для її власного використання. Такі пояснення надавались ОСОБА_1 і під час перевірки 08.02.2013 року (а. с. 15). У магазині, де проводилась перевірка, позивач реалізує побутову хімію та верхній одяг, а на другому поверсі приміщення знаходиться салон краси, перукарня, торгівлю алкогольними напоями підприємець не здійснює, факту зберігання алкогольних напоїв з метою реалізації відповідачем не встановлено та не доведено належними та допустимими доказами. Оскільки позивач не здійснює реалізацію алкогольних напоїв, не має відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тому не може нести відповідальність за зберігання алкогольних напоїв, які призначені для власного споживання, у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру.
Також судом оскаржуване рішення відповідача від 15.02.2013 року № 190168 про застосування фінансових санкцій перевірялось на відповідність критеріям, визначеним у частині третій статті 2 КАС України. Так, прийняття рішення обґрунтовано зобов'язує суб'єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і належних доказів про наявність в діях позивача порушень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» і не довів правомірності свого рішення. Суд вважає рішення РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області від 15.02.2013 року № 190168 про застосування фінансових санкцій необґрунтованими та неправомірними.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають до задоволенню повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення РУ Департаменту САТ ДПС в Тернопільській області від 15.02.2013 року № 190168 про застосування фінансових санкцій.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Тернопільській області від 15 лютого 2013 року № 190168 про застосування фінансових санкцій.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В повному обсязі постанову складено 29 березня 2013 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
копія вірна
Суддя Чепенюк О.В.