іменем україни
27 березня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,
Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_5, подану представником - ОСОБА_6, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 листопада 2012 року,
У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 31 жовтня 2008 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис щодо звернення стягнення на нерухоме майно у вигляді вбудованого приміщення літ. «А-V» загальною площею 62,8 кв. м, розташованого у будинку АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») у рахунок погашення кредитної заборгованості. Позивачка вважала, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням норм чинного законодавства, оскільки банк її не повідомив про намір вчинити виконавчий напис та, не погоджуючись з безспірністю суми заборгованості, просила визнати його незаконним і таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12 листопада 2012 року, позов задоволено. Виконавчий напис приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 № 1387 від 31 жовтня 2008 року щодо звернення стягнення на нерухоме майно у вигляді вбудованого приміщення літ. «А-V» загальною площею 62,8 кв. м, розташованого у будинку АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_3 визнано таким, що не підлягає виконанню.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, в особі представника - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виконавчий напис виданий у порушення вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», без направлення позивачці вимог про усунення порушень, що свідчить про відсутність підстав вважати безспірним розмір її заборгованості за кредитним договором.
Проте повністю погодитись з такими висновками судів не можна, оскільки до них суди дійшли з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 31 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис щодо звернення стягнення на нерухоме майно у вигляді вбудованого приміщення літ. «А-V» загальною площею 62,8 кв. м, розташованого у будинку АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у рахунок погашення кредитної заборгованості.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_6 посилалась на те, що спірний виконавчий напис уже реалізований шляхом проведення прилюдних торгів, вона придбала указані приміщення на законних підставах, тому відсутні правові підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню. При цьому посилалась на те, що сторони у справі знали про ці обставини, проте не залучили її до участі у справі, та звертала увагу суду на сплив позовної давності.
Вирішуючи спір, суди зазначених вимог закону не врахували, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та дійшли передчасного висновку про задоволення позову. При цьому не врахували, що виконавчий напис, який виданий у порядку реалізації порушеного права, уже реалізований шляхом проведення прилюдних торгів. У зв'язку з цим судам слід визначитись, чи є належним способом захисту порушеного права ОСОБА_3 визнання таким, що не підлягає виконанню уже реалізованого виконавчого надпису при тому, що до суду не оскаржувались прилюдні торги.
Крім наведеного, суди не звернули уваги на те, що виконавчий напис вчинено згідно із Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України і які саме порушення цієї інструкції допустив нотаріус суди не вказали, та яка норма передбачає, що саме нотаріус має надіслати боржнику письмову вимогу.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5, подану представником - ОСОБА_6, задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 листопада 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
М.Є. Червинська