іменем україни
20 березня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Штелик С.П.,
суддів: Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Кафідової О.В., Попович О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, внесення змін до запису в трудовій книжці та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2012 року,
У травні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 13 вересня 2007 року працювала у відповідача на посаді землевпорядника. 17 квітня 2012 року вона була звільнення з займаної посади за розпорядженням сільського голови на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Вказане звільнення вважає незаконним. Просила визнати незаконним розпорядження про звільнення та поновити її на роботі.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2012 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розпорядження сільського голови Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 17 квітня 2012 року № 25-рк про звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади спеціаліста-землевпорядника Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за систематичні прогули без поважних причин визнано протиправним та скасовано. ОСОБА_1 поновлено на роботі в посаді спеціаліста-землевпорядника Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з 17 квітня 2012 року.
В трудовій книжці ОСОБА_1 запис за № 11 від 17.04.2012 року про звільнення з посади спеціаліста-землевпорядника за прогули без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП), внесений на підставі розпорядження № 25-рк від 17.04.2012 року - виключено.
Стягнуто з виконавчого комітету Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6 431 грн. 67 коп., 6 000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу - 800 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2012 року, рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито. Роз'яснено ОСОБА_1, що зазначена категорія справ підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що позивачка, як державний службовець, звернулась до відповідача, як органу місцевого самоврядування щодо поновлення на роботі, скасування розпорядження про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із п. 2 ч. 2 от. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п. 15 ст. 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, закриваючи провадження у справі, апеляційний суд вірно виходив із того, що позивачка, як державний службовець, звернулась до відповідача, як органу місцевого самоврядування щодо поновлення на роботі, скасування розпорядження про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто спір виник з приводу проходження позивачем публічної служби, а тому має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.П. Штелик
Судді: В.М. Коротун
М.В. Дем'яносов
О.В. Кафідова
О.В. Попович