13 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоШтелик С.П.
Суддів:Дем'яносова М.В.,Кафідової О.В.,
Коротуна В.М., Попович О.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Автопрокат», публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до дочірнього підприємства «Автопрокат» (далі - ДП «Автопрокат»), публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк» (далі - ПАТ «Агрокомбанк») про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 169/2008 від 26 грудня 2008 року, що укладений між ПАТ «Агрокомбанк» і ДП «Автопрокат» та всіх договорів про внесення змін та доповнень до нього. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що спірний договір було підписано представником ДП «Автопрокат» без відповідного рішення засновника ДП «Автопрокат», тобто з перевищенням повноважень, спірний договір про відкриття кредитної лінії не містить всіх передбачених законом істотних умов, які необхідні для його укладення, підписуючи договори про внесення змін та доповнень у договір № 169/2008, відповідачі не повідомили позивачку про такі зміни. З врахуванням всього вищевикладеного, позивачка просила суд визнати недійсними договір про відкриття кредитної лінії № 169/2008 від 26 грудня 2008 року та договори про внесення змін і доповнень до нього відповідно до положень ст.215 ЦК України.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вважала, що вказаними діями відповідачі порушують її права, як майнового поручителя ДП «Автопрокат», оскільки в забезпечення виконання зобов'язань ДП «Автопрокат» між ПАТ «Агрокомбанк» та нею укладено іпотечний договір б/н від 26 грудня 2008 року, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 2079.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року, провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.
Закриваючи провадження у справі, що розглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні правовідносини виникли з приводу укладення та виконання господарського договору, а тому на підставі статті 12 ГПК України справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Проте, з таким висновком судів першої та апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.
Пунктом 3 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року судам роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом як фізична особа та обґрунтовувала свої вимоги тим, що укладенням спірних договорів порушено її права як майнового поручителя ДП «Автопрокат», колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 338 ЦПК України підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року та ухвала апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийС.П. Штелик
Судді:М.В. Дем'яносов
О.В. Кафідова
В.М. Коротун
О.В. Попович