Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Єлфімова О.В.,
суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Луганської області на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 30 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 25 травня 2012 року.
Вироком Свердловського міського суду Лгуганської області від 30 грудня 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено за:
- ч. 5 ст.191 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки 10 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, з конфіскацією ½ частини майна;
- за ч. 2 ст. 209 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, з конфіскацією ½ частини майна, та з конфіскацією коштів, здобутих злочинним шляхом;
- за ч. 2 ст. 364 КК України на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, та зі штрафом в розмірі 8500 гривень;
- за ч. 1 ст. 212 КК України до покарання в виді штрафу в розмірі 8500 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, з конфіскацією ½ частини майна, а також з конфіскацією коштів здобутих злочинним шляхом, та зі штрафом в розмірі 17000 гривень;
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього певних обов'язків.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь:
- ТОВ «Енергоресурс» 3'516'796,80 гривень;
- ТОВ «Техноантрацит» 692'433,45 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 25 травня 2012 року вирок місцевого суду змінено.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за:
- ч. 5 ст.191 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки 10 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 рік 8 місяців;
- за ч. 2 ст. 209 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки, з конфіскацією коштів, здобутих злочинним шляхом;
- за ч. 2 ст. 364 КК України на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1 рік 6 місяців, та зі штрафом в розмірі 8500 гривень;
- за ч. 1 ст. 212 КК України до покарання в виді штрафу в розмірі 8500 гривень.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 2 роки, з конфіскацією коштів здобутих злочинним шляхом.
У відповідності до ст. 72 КК України постановлено штраф виконувати самостійно.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього певних обов'язків.
Виключено з вироку формулювання обвинувачення про те, що ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 Постановлено вважати, що ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, працюючи на посаді директора ДП «Збагачувальний комплекс» ТОВ ВФ «Термоантрацит» в період часу з січня по 21 квітня 2010 року, використовуючи своє службове становище, умисно, з метою розкрадання чужого майна, достовірно знаючи, що у ДП «Збагачувальний комплекс» ТОВ ВФ «Термоантрацит» немає майнових прав на відходи вуглезбагачення, незаконно, використовуючи транспортні засоби, організував вивіз з території породного відвалу ОП ЦОФ «Сверловська» відходів вуглезбагачення в кількості 129 тис. 294 тонни, які в подальшому переробив, отриману продукцію реалізував, а отримані від продажу готової продукції грошові кошти використав на власний розсуд. В результаті чого ТОВ «Енергоресурс» було завдано матеріальної шкоди в розмірі 3 млн. 516 тис.796 грн. 80 коп.
Крім того, ОСОБА_1, з січня по квітень 2010 року з метою прикриття розкрадання і надання законності виникненню відходів вуглезбагачення в кількості 129 тис.294 тонни на загальну суму 3 млн. 516 тис. 796 грн. 80 коп., які належали ТОВ «Енергоресурс», використав їх в господарській діяльності, підлеглому йому підприємства ДП «Збагачувальний комплекс» ТОВ ВФ «Термоантрацит», а саме в технологічному процесі використання і реалізації в складі готової продукції, легалізувавши таким чином незаконний дохід.
Крім того, ОСОБА_1 з січня по 21 квітня 2010 року, використовуючи своє службове становище, умисно, з корисливих мотивів, з метою переробки відходів вуглезбагачення, які були викрадені на ТОВ «Енергоресурс», використав виробничі потужності модуля №3 збагачувального комплексу, який належить ТОВ «Техноантрацит», в результаті чого останньому завдано матеріальної шкоди на суму 692 тис. 433 грн. 45 коп.
Крім того, ОСОБА_1, займаючи посаду директора ДП «Збагачувальний комплекс» ТОВ ВФ «Термоантрацит», діючи умисно, не організував і не забезпечив організацію і складення правильного податкового звіту і податкової звітності про результати діяльності, очолюваного ним підприємства, що призвело до порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і ухиленню від сплати до бюджету, шляхом заниження валових доходів, податку на прибуток за І півріччя 2010 року в значних розмірах в сумі 879 тис.199 грн.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій та обґрунтованості засудження ОСОБА_1, ставить питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судами кримінального закону - ст.ст. 69, 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості. Крім того, вважає, що судами неправильно застосовано кримінальний закон при призначенні покарання у виді штрафу за ч. 2 ст. 364 КК України. Одночасно зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 377 КПК України, оскільки при залишенні апеляції прокурора без задоволення не зазначив підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
У запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_1, а також представники цивільного позивача ТОВ «Енергоресурс» та ТОВ «Техноантрацит» просять залишити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, за доводами касаційної скарги, без зміни, а касаційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області без задоволення, як безпідставну. Одночасно ставлять питання про зміну судових рішень в частині призначеного покарання за ч. 2 ст.364 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, на підтримання скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, з яких її визнано необґрунтованою.
Апеляційним судом наведені вимоги закону належним чином не виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, на вирок суду прокурором було подано апеляційну скаргу, в якій він, крім іншого, просив перевірити правильність призначеного місцевим судом засудженому покарання за ч. 2 ст. 364 КК України.
Як вбачається з ухвали апеляційного суду вказані доводи, наведені в апеляції, судом не перевірялися і відповіді на них в ухвалі немає. Залишаючи, по-суті, апеляцію в цій частині без задоволення, апеляційний суд не зазначив суті апеляції, не розкриваючи і не аналізуючи її змісту, не перевірив та належним чином не проаналізував усі доводи апеляції, а доказів, якими вони спростовуються, в ухвалі не навів.
Таким чином, апеляційний суд при розгляді та вирішенні справи в апеляційному порядку істотно порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим його ухвалу належить скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді належить виконати всі вимоги чинного законодавства, ретельно перевірити доводи, які містяться в апеляції прокурора, у тому числі, якщо для того будуть підстави, і шляхом проведення судового слідства, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1960 р.), п. 15 розділу XI Перехідних положень КПК України,
касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 25 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Єлфімов О.В. Сахно Р.І. Шибко Л.В.