"28" березня 2013 р. Справа № 903/196/13-г
за позовом фізичної особи-підприємця Павленка Віталія Анатолійовича, с. Липини Луцького району
до відповідачів: відділу Державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області, м. Ківерці
товариства з обмеженою відповідальністю "Задимлянка", с. Кульчин Ківерцівського району
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Бондарук Жанна Олександрівна, м. Луцьк
про звільнення майна з-під арешту
Суддя Войціховський В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальчук Т.В. - представник (дов. від 28.03.2013р.)
від відповідачів: Косинська Н.В. - старший державний виконавець ВДВС Ківерцівського РУЮ (дов. №27 від 27.03.2013р.)
в судовому засіданні взяв участь: Романюк Л.С. - представник третьої особи Романюк Ж.О. (дов. від 29.10.2012р.)
В судовому засіданні 28.03.2013р. за погодженням із представниками відповідача та третьої особи на стороні відповідача було оголошено перерву до 11 год. 20 хв. у зв'язку з необхідністю надання представнику позивача - підприємця Павленка В.А. можливості представити суду оригінал та належним чином посвідчену копію довіреності на представництво інтересів сторони в суді.
Суть спору: фізична особа-підприємець Павленко Віталій Анатолійович звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів: відділу Державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції та товариства з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" про звільнення нерухомого майна з під арешту.
Ухвалою господарського суду від 01.03.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні. Цією ж ухвалою у відповідності із ст. 27 ГПК України було залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів фізичну особу Бондарук Жанну Олександрівну, м. Луцьк.
В судовому засіданні представник позивача, надавши на вимогу суду витребувані документи, пред'явлені до відповідачів позовні вимоги підтримав, просить суд зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції виключити з-під арешту та акту опису і арешту майна від 14.09.2012р. об'єкти нерухомості, а саме котельню та будівлю виробничих та офісних приміщень загальною площею 467,0 кв.м., котрі знаходяться за адресою: Ківерцівський район, с. Кульчин, вул. Космонавтів, 2а. При цьому представник позивача просить суд покласти на ВДВС Ківерцівського РУЮ обов'язок відшкодування підприємцю Павленку В.А. понесених ним при поданні позову до суду судових витрат.
В обгрунтування пред'явлених позовних вимог позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні посилаються на ті обставини, що при примусовому виконанні виконавчого листа Ківерцівського районного суду №2-946 від 11.10.2010р. про стягнення з ТзОВ "Задимлянка" на користь Бондарук Жанни Олександрівни 423 757,92 грн. згідно акту опису і арешту майна від 14.09.2012р. відділом ДВС Ківерцівського РУЮ було накладено арешт на будівлю виробничих та офісних приміщень площею 467 кв.м., котрі знаходяться в с. Кульчин Ківерцівського району по вул. Космонавтів, 2а.
В той же час приміщення котельні, котре в подальшому було переплановане і реконструйоване під будівлю виробничих та офісних приміщень (Б-2) площею 467,0 кв.м. в с. Кульчин по вул. Космонавтів, 2а, належать підприємцю Павленку Віталію Анатолійовичу на праві приватної власності, що підтверджується рішенням господарського суду Волинської області від 17.10.2011р. та ухвалою суду від 07.11.2011р. у справі №5004/1768/11, наданим комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" Витягом про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 22.12.2011р. №32622970, технічним паспортом на котельню та будівлю виробничих та офісних приміщень.
Враховуючи викладені обставини позивач вважає, що при проведенні опису і арешту майна не була перевірена належність нерухомого майна боржнику - товариству "Задимлянка", відтак дії державного виконавця ВДВС Ківерцівського РУЮ є незаконними та порушують законні права власника майна - підприємця Павленка В.А., а саме його право на володіння, користування та розпорядження майном. Викладені обставини, на думку позивача, в силу положень чинного законодавства України (ст.ст. 57, 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження") виступають підставою для зобов'язання в судовому порядку органу Державної виконавчої служби звільнити об'єкти нерухомого майна з-під арешту.
Присутній в судовому засіданні представник ВДВС Ківерцівського районного управління юстиції посилаючись на письмові пояснення від 20.03.2013р. №3300/03-30 та долучені до них матеріали виконавчого провадження з приводу позовних вимог заперечив, просить суд відмовити позивачу у їх задоволенні.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" до початку розгляду справи по суті в канцелярію господарського суду було здане підписане директором товариства Грошобець С.В. клопотання №1/03 від 27.03.2013р. (а.с. 98) про здійснення судового розгляду справи без участі представника товариства та визнання пред'явлених підприємцем Павленко В.А. позовних вимог.
Зазначене клопотання відповідача було розглянуте в судовому засіданні та задоволене.
Присутній в судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, Бондарук Жанни Олександрівни, посилаючись на обставини, викладені у письмовому поясненні від 27.03.2013р. (а.с. 87-89), з приводу позовних вимог підприємця Павленка В.А. заперечив, просить суд відмовити в їх задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи на стороні відповідачів, господарський суд,-
Рішенням господарського суду Волинської області від 17.10.2011р. у справі №5004/1768/11 (а.с. 10-15) з врахуванням ухвали суду від 07.11.2011р. у цій справі (а.с. 16) було постановлено стягнення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Задимлянка" перед підприємцем Павленком Віталієм Анатолійовичем в розмірі 427111,33 грн. звернути на предмет іпотеки: кіоск В-1, загальною площею 5,6 кв.м.; котельню Б, загальною площею 29,1 кв.м.; склад Б-1, загальною площею 155,8 кв.м.; виробничий цех А-1, загальною площею 190,4 кв.м., які знаходяться по вул. Космонавтів, 2а, в с. Кульчин Ківерцівського району та належать ТзОВ "Задимлянка" на праві колективної власності згідно свідоцтва про право власності від 24 грудня 2003 року, виданого Жидичинською сільською радою згідно рішення виконкому №80, шляхом визнання за підприємцем Павленком Віталієм Анатолійовичем права власності на предмет іпотеки: кіоск В-1, загальною площею 5,6 кв.м.; котельню Б, загальною площею 29,1 кв.м.; склад Б-1, загальною площею 155,8 кв.м.; виробничий цех А-1, загальною площею 190,4 кв.м., які знаходяться по вул. Космонавтів, 2а, в с. Кульчин Ківерцівського району.
Наданим комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 22.12.2011р. Витягом №32622970 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (а.с. 18) підтверджується реєстрація за Павленком Віталієм Анатолійовичем права власності на об'єкт нерухомості - котельню (Б) на підставі рішення господарського суду Волинської області від 17.10.2011р. у справі №5004/1768/11 та ухвали суду від 07.11.2011р. у цій справі.
08 грудня 2011 року КП "Волинське ОБТІ" на замовлення Павленка Віталія Анатолійовича було виготовлено технічний паспорт на котельню та будівлю виробничих та офісних приміщень по вул. Космонавтів, 2а, у с. Кульчин Ківерцівського району (Б-2) та визначено при цьому загальну площу приміщень 467,0 кв.м., рік побудови 2008, засвідчено на їх самовільній перебудові та прибудові (переобладнано і добудовано котельню під будівлю виробничих та офісних приміщень).
З письмових пояснень відділу ДВС Ківерцівського РУЮ від 20.03.2013р. №3300/03-30 (а.с. 40-44) та долучених до справи матеріалів виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області у справі №2-946/10 вбачається наступне:
Виконавчий лист Ківерцівського районного суду №2-946/10 (а.с. 74) про стягнення з ТзОВ "Задимлянка" на користь Бондарук Жанни Олександрівни заборгованості в сумі 423 757,92 грн. та сум судових витрат було пред'явлено стягувачем - Бондарук Ж.О. для виконання до відділу державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції 27.08.2012р. Старшим державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ Косинською Н.В. 27.08.2012р. було винесено постанову (а.с. 73) про відкриття виконавчого провадження (№34010145).
З метою забезпечення виконання рішення суду постановою ВДВС Ківерцівського РУЮ від 27.08.2012р. (а.с. 65) було накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення та оголошено заборону на його відчуження.
Для виявлення майна, належного боржнику - ТзОВ "Задимлянка" на праві приватної власності, ВДВС Ківерцівського РУЮ направлялись відповідні запити до КП "Волинське ОБТІ", Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області, Луцького ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області, Інспекції Держтехнагляду та управління Держкомзему у Ківерцівському районі, Ківерцівської МДПІ.
З довідки ТзОВ "Задимлянка" від 19.04.2010р. ВДВС Ківерцівського РУЮ було встановлено, що на балансі товариства обліковується незавершене будівництво - будівля виробничих та офісних приміщень (Б-2) площею 467 кв.м., яка знаходиться в с. Кульчин по вул. Космонавтів, 2а, згідно з висновками від 05.03.2010р. незалежного оцінювача про вартість об'єкту оцінки, ринкова вартість незавершеного будівництва складала 238 210 грн.
З довідки ТзОВ "Задимлянка" від 14.07.2011р. ВДВС Ківерцівського РУЮ було встановлено, що на балансі товариства перебувають виробничі приміщення з магазином і прохідною, приміщення холодильника, склад-холодильник з виробничим цехом, будівля виробничих та офісних приміщень, виробничий цех балансовою вартістю 205 196,38 грн.
На підставі заяви стягувача - Бондарук Ж.О. від 12.09.2012р. (а.с. 64) ВДВС Ківерцівського РУЮ було проведено опис й арешт наявного майна боржника, про що складено відповідний акт опису й арешту від 14.09.2012р. (а.с. 23-26, 60-61).
Начальником ВДВС Ківерцівського РУЮ 08 жовтня 2012 року було прийнято постанову (а.с. 50) про скасування акту опису й арешту майна ТзОВ "Задимлянка", складеного 14.09.2012р. в межах виконавчого провадження №34010145. Підставою для цього виступило те, що державним виконавцем при проведенні опису та накладенні арешту не було встановлено наявність права власності боржника - ТзОВ "Задимлянка" на добудовану будівлю виробничих та офісних приміщень (Б-2) площею 467 кв.м.
Ухвалою Ківерцівського районного суду від 25.12.2012р. у справі №0305/2769/2012 (а.с. 49) скаргу Бондарук Ж.О. на дії ВДВС Ківерцівського РУЮ щодо скасування акту опису та арешту майна ТзОВ "Задимлянка" було задоволено та скасовано постанову начальника ВДВС Ківерцівського РУЮ про скасування акту опису та арешту майна ТзОВ "Задимлянка" від 14.09.2012р.
На підставі зазначеної ухвали суду 04.01.2013р. начальником ВДВС Ківерцівського РУЮ було винесено постанову (а.с. 48) про скасування постанови від 08.10.2012р.
На даний час виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення Ківерцівського районного суду у справі №2-946/10 та стягнення з ТзОВ "Задимлянка" коштів на користь Бондарук Ж.О. триває - органом ДВС винесено постанову від 15.01.2013р. (а.с. 47) про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, складено акт від 12.02.2013р. (а.с. 46) огляду арештованого нерухомого майна ТзОВ "Задимлянка" - добудованої будівлі виробничих та офісних приміщень, винесено постанову від 27.02.2013р. (а.с. 45) про поновлення виконавчого провадження після проведення його перевірки управлінням ДВС Головного управління юстиції у Волинській області.
Посилаючись на те, що включені відділом Державної виконавчої служи Ківерцівського РУЮ до акту опису та арешту майна від 14 вересня 2012 року об'єкти нерухомості, а саме приміщення котельні та будівлі виробничих та офісних приміщень (Б-2) загальною площею 467,0 кв.м. в с. Кульчин по вул. Космонавтів, 2а, на час складення відповідного акту належали підприємцю Павленку В.А. на праві приватної власності, а при проведенні опису і арешту майна органом ДВС не була перевірена належність нерухомого майна боржнику - товариству "Задимлянка", позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про звільнення зазначеного нерухомого майна з-під арешту.
Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням передбачених цивільним законодавством заходів захисту. До кола заходів захисту цивільних прав та інтересів, чинним Цивільним кодексом віднесено припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі. Так, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р. у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В силу ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав. При цьому порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.
Отже, позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що описане майно належить їм, а не боржникові, останні при цьому можуть звернутись до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про звільнення цього майна з-під арешту (виключення майна з опису).
На зазначеному, також, наголошено в п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за змістом якого відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.
Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 1212 ГПК.
В даному випадку позивач в позовній заяві вказує, що нерухоме майно описане й арештоване державним виконавцем в межах виконавчого провадження №34010145 з примусового виконання виконавчого листа Ківерцівського районного суду №2-946/10 про стягнення з ТзОВ "Задимлянка" на користь Бондарук Ж.О. заборгованості в сумі 423 757,92 грн. та сум судових витрат. При цьому підприємець Павленко В.А. просить суд зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції виключити з-під арешту та акту опису і арешту майна від 14.09.2012р. об'єкти нерухомості, а саме котельню та будівлю виробничих та офісних приміщень загальною площею 467,0 кв.м., котрі знаходяться за адресою: Ківерцівський район, с. Кульчин, вул. Космонавтів, 2а.
В даному випадку, як вбачається з позовної заяви, предметом даного спору не є визнання права на майно на яке накладено арешт, а позивач фактично оспорює дії органів державної виконавчої служби в процесі виконання судових актів.
Так, до компетенції органу державної виконавчої служби відноситься примусове виконання визначених законом рішень на користь стягувача. Порушення порядку проведення виконавчого провадження є незаконними діями цього органу, які оскаржуються у порядку, визначеному правовими нормами.
Відповідно до статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом.
Згідно з пунктом 5 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1276/10/13-09 від 28.09.2009р. у порядку господарського судочинства дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені лише стягувачем, боржником або прокурором і тільки при виконанні рішень у господарських справах.
Позовні заяви з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, ухвалених (вчинених) під час виконання рішень у господарських справах, подані особами, які зазначеною нормою не визначені як суб'єкти оскарження підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішення, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010р. "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикцій на належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором. Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а відтак провадження у справі слід припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи викладені обставини до відповідного розгляду не підлягають також заява та клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, Бондарук Ж.О. від 26.03.2013р. (а.с. 79-80, 82-83) щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" та про витребування у статуправління Ківерцівського району фінансових звітів ТзОВ "Задимлянка" за 2011-2012 роки.
Поруч з цим у відповідності до ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне судові витрати по справі залишити за позивачем. При цьому судом було врахована також відсутність у положеннях чинного законодавства України (Закон України "Про судовий збір") норми, котрою була б передбачена можливість повернення стороні суми сплаченого судового збору у разі припинення провадження у справі з підстав, визначених ст. 80 ГПК України, а також взяті до уваги вказівки, викладені у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Провадження у справі припинити.
Суддя В. А. Войціховський