26 березня 2013 року Справа № Б29/186-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю.,
суддів -Білошкап О.В.,
Хандуріна М.І.,
за участю представників сторін:
ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - Потапенко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Корпорація Сталь" Полушина Ю.М. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012р. по справі №Б29/186-09 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП "Промлайн" про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Корпорація Сталь",-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012р. заяву Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" №669 від 06.06.2012р. щодо оскарження дій керуючого санацією залишено без розгляду. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" від 01.08.2012 р. про заміну кредитора у справі задоволено. Замінено кредитора - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції". Зобов'язано керуючого санацією внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів боржника. Заяву розпорядника майном № 29/186/74 від 31.10.2012 р. про затвердження мирової угоди залишено без розгляду. Зобов'язано керуючого санацією та розпорядника майном в строк до 01.12.2012р. представити нову редакцію мирової угоди або інші пропозиції щодо подальшого руху справи.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Корпорація Сталь" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012р. залишено без змін.
Ліквідатор ЗАТ "Корпорація Сталь" Полушин Ю.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про заміну сторони у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь", посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.03.2013р. розгляд справи відкладено на 26.03.2013р.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2009 р. порушено провадження по справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь" за заявою ТОВ "ТПП Промлайн", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 23.07.2009р. за результатами підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ясногора І.В.
05.08.2009 р. в газеті "Голос України" № 144 (4644) опубліковано оголошення про порушення господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь".
За результатами попереднього засідання 15.12.2009р. ухвалою господарського суду затверджено реєстр вимог кредиторів у даній справі з вимогами наступних кредиторів: Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" - 250грн. (І черга), 35693596,40грн. (І черга); ТОВ "ТПП "Промлайн", м. Дніпропетровськ - 203,00грн. (І черга); 190044грн. 14коп (ІV черга); ТОВ "Торгівельно-промислове об'єднання "Сталь", м. Дніпропетровськ - 125грн. (І черга); 40992906,76грн. (IV черга).
01.08.2012 р. ТОВ Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернулось до суду першої інстанції із заявою про заміну кредитора - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", посилаючись на укладений між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" договір факторингу від 29.11.2011 р.
Задовольняючи заяву ТОВ Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та замінюючи кредитора Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" суд першої інстанції послався на те, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом. Тому наявні підстави для заміни кредитора ПАТ "Кредобанк" його правонаступником - ТОВ Фінансова компанія "Приватні інвестиції".
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення заяви про заміну кредитора у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь" з підстав її обґрунтованості.
Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитися не можна з наступних підстав.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.
Відповідно ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК України, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора.
Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Як встановив суд першої інстанції, 29.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" був укладений договір факторингу, відповідно до якого відбулась уступка права вимоги банку до ЗАТ "Корпорація Сталь" за кредитними договорами №049/06КЛ від 03.07.2006р., №60/06-КЛ від 01.09.2006р., №072/06-КЛ від 16.11.2006р., №044/07-КЛ від 19.12.2007р., №016/08-КЛ від 18.07.2008р., №28/08-КЛ від 03.09.2008р.
16.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" укладено договір про відступлення прав за договорами застави, що були укладені в якості забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеними договорами.
На підставі укладеного договору факторингу ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернулось до суду із заявою про заміну кредитора - Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", яку суд першої інстанції ухвалою від 06.11.2012р. задовольнив та замінив кредитора ПАТ "Кредобанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".
Не погодившись з ухвалою суду від 06.11.2012р. про заміну кредитора ПАТ "Кредобанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", ЗАТ "Корпорація Сталь" звернулось до суду з апеляційною скаргою, вказавши про те, що договір факторингу від 29.11.2011 р. та додані до нього документи не містять посилання на відступлення банком права вимоги саме до ЗАТ "Корпорація Сталь", а ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" не довело обставини легітимності переведення на себе права вимоги погашення боргу із ЗАТ "Корпорація Сталь".
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи, викладені в апеляційній скарзі ЗАТ "Корпорація Сталь" щодо недоведеності уступки права вимоги первісним кредитором ПАТ "Кредобанк" новому кредитору ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" саме до боржника ЗАТ "Корпорація Сталь", а послався лише на наявність договору факторингу від 29.11.2011 р., який укладений між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".
Так, суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив та не надав відповідної правової оцінки самому договору факторингу від 29.11.2011 р. та доданим до нього документам.
Крім цього, статтею 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Отже, за результатами попереднього засідання суд ухвалою затверджує розглянутий реєстр вимог кредиторів та зазначає розмір вимог кожного кредитора за грошовими зобов'язаннями або зобов'язаннями щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), послідовність задоволення кожної вимоги, окремо -розмір неустойки (штраф, пеня).
Тому, приймаючи рішення про заміну кредитора та зобов'язуючи керуючого санацією ЗАТ "Корпорація Сталь" внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів, суд першої інстанції повинен був вказати розмір вимог нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та черговість задоволення цих вимог.
Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції не виконані.
Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не перевірив висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для заміни кредитора у справі та залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій зроблені без повного дослідження всіх суттєвих обставин справи, що призвело до прийняття передчасних рішень з порушенням вимог ст. 43 ГПК України.
Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене та враховуючи вимоги ст. 111-9 ГПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій припустились порушень норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
При новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Корпорація Сталь" Полушина Ю.М. задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012р. по справі №Б29/186-09 скасувати.
Справу №Б29/186-09 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді:Білошкап О.В.
Хандурін М.І.