26 березня 2013 року Справа № 5002-18/1449-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Коробенка Г.П.
Куровського С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу розпорядника майна ТОВ "Підприємство "ПМК-37" Петрова М.Л.
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р. по справі № 5002-18/1449-2011 за позовом ТОВ "Підприємство "ПМК-37" до КНВП "Інтер-газ", за участю : ліквідатора Савіна В.С. про усунення перешкод в користуванні майном, -
Позивач - ТОВ "Підприємство "ПМК-37" в особі ліквідатора Савіна В.В. звернувся в квітні 2011 р. з позовом до господарського суду до КНВП "Інтер-газ" про усунення перешкод в користуванні майном : 70/100 часток виробничої бази, розташованої за адресою : АР Крим, Сімферопольський район,с.Фонтани, вул.Чкалова, 65.
КНВП "Інтер-газ" подано до суду 10.05.2011 р. зустрічний позов до ТОВ "Підприємство "ПМК-37" про визнання права власності на майно : 66/100 часток виробничої бази, розташованої за адресою : АР Крим, Сімферопольський район,с.Фонтани, вул.Чкалова, 65.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим 12.05.2011 р. по справі № 5002-18/1449-2011, яка залишена без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 р., повернуто без розгляду п.1 ч.1-3 ст.63 ГПК України.
До господарського суду 02.03.2012р. позивачем надано суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить доповнити прохальну частину позовної заяви в частині площі спірного майна, а саме 3729,5 кв. м.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2012 р. по справі № 5002-18/1449-2011 /суддя : Осоченко І.К./ позовні вимоги задоволено в повному обсязі, зобов'язано відповідача усунути перешкоди у вільному користуванні об'єктами будівлями та спорудами позивача : А основне, а навіс, ганок, a.l навіс, ганок, під А цокольний поверх, пожежна драбина (2 шт.), Б основне, Б1 прибудова, б навіс, В основне, Г основне, ганок, Д основне, Е основне, Е1 прибудова, Е2 прибудова, е тамбур, Ж основне, під Ж навіс, Ж1 прибудова, Ж2 прибудова, сходи, З основне, ганки (2 шт.), 3-1 прибудова, 3-2 прибудова, З-3 прибудова, И основне, пожежна драбина, К основне, К1 прибудова, Л основне, навіс, Л1 прибудова; назва будівель та споруд - літ. М - трансформаторна, літ. Н - битовка, літ. О - сарай, літ. У - вбиральня, літ. 1-19, І, II - споруди та які, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65 шляхом вільного допуску посадових осіб ТОВ "Підприємство "ПМК-37" до вищевказаних об'єктів будівель та споруд площею 3729,5 кв. м.; стягнути з КНВП "Інтер-газ" на користь ТОВ "Підприємство "ПМК-37" державне мито у сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р. /судді : Сікорська Н.І., Фенько Т.П., Антонова І.В./ рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2012 р. скасовано, провадження по справі № 5002-18/1449-2011 припинено.
В касаційній скарзі розпорядник майна ТОВ "Підприємство "ПМК-37" Петров М.Л. просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р. скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2012 р. залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу КНВП "Інтер-газ" просить залишити скаргу без задоволення, оскаржувану постанову апеляційної інстанції від 26.07.2012 р. без змін, посилаючись на те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам Закону та фактичним обставинам справи.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом, 10.05.2002 р. між ТОВ "Підприємство "ПМК-37" (продавець) та КНПП "Інтер - газ" (покупець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна 66/100 долі виробничої бази, розташованої за адресою: Автономної Республіки Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова 65.
Об'єкт продажу складається з 26 будівель і споруд загальною вартістю 276056 грн. та належав продавцю на підставі Свідоцтва № 2674 про право власності на виробничу базу від 07.02.2002 р., виданого Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим та зареєстрованому в реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до умов даного договору продаж об'єкту вчинено за ціною 276056,00 грн., з яких 5000 грн. покупець сплачує продавцю в строк до 15.05.2002 р. у якості завдатку, а залишок у розмірі 271056,00 грн. зобов'язується сплатити поетапно шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів у розмірі вартості договору у строк до 12.11.2002 р.
Згідно п. 9.1 вищевказаного договору право власності на об'єкт продажу покупця КНПП "Інтер - газ" виникає з моменту здійснення покупцем оплати повної вартості майна та передачі його за актом приймання-передачі.
На виконання умов укладеного договору купівлі - продажу, 29.11.2002 р. сторонами підписаний акт приймання-передавання нерухомого майна.
04.08.2006 р. на підставі договору купівлі-продажу від 10.05.2002 р. Сімферопольським районним бюро технічної інвентаризацій була проведена державна реєстрація права власності на 66/100 виробничої бази за КНПП "Інтер - газ" у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Вказане підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11436910 від 04.08.2006 р. (т.1, а.с.30-32).
Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.05.2002 р. підписаний зі сторони ТОВ "Підприємство "ПМК-37" головою ліквідаційної комісії Ефіменко І.Б. та зі сторони КНПП "Інтер - газ" директором Сухтаевим І.К.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. по справі № 2-а-3583/09/10/0170, яка набрала законної сили, була скасована державна реєстрація права власності на 66/100 часток виробничої бази, розташованої за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу від 10.05.2002 р., укладеному між ТОВ "Підприємство "ПМК-37" та КНВП "Інтер-газ".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в господарському суді Автономної Республіки Крим розглядається справа № 2-17/1060-2007 про банкрутство ТОВ "Підприємство "ПМК-37". Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2007 р. ТОВ "Підприємство "ПМК-37" визнано банкрутом, на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатор боржника.
На підставі ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором ТОВ "Підприємство "ПМК-37" Савіним В.В. подана до суду позовна заява про усунення перешкод в користуванні майном , а саме: 70/100 часток виробничої бази.
В подальшому, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-17/1060-2007 від 27.10.2011 р. припинена процедура ліквідації ТОВ "Підприємство "ПМК-37", відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та припинені повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого Савіна В.В., суд перейшов до загальної процедури банкрутства ТОВ "Підприємство "ПМК-37" із процедури ліквідації до процедури розпорядження майном, розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Петров М.Л.
Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, який виданий Сімферопольським РБТІ 10.09.2010 р., власником спірного майна, є позивач, то відповідно до ст.ст.319, 321 ЦК України, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказам та ґрунтуються на вимогах Закону, і тому підлягають задоволенню.
Господарський суд апеляційної інстанції не погодився з висновками господарського суду Автономної Республіки Крим, скасував рішення суду першої інстанції від 05.03.2012 р., виходячи з того, що суд першої інстанції не звернув уваги, що незважаючи на те, що у даній справі предметом спору є усунення перешкод у користуванні майном, підставою для застосування даного виду захисту права є скасування державної реєстрації права власності на спірне майно, яка в свою чергу скасована внаслідок недотримання сторонами вимог закону при укладанні договору від 10.05.2002 р., тобто невирішеним є питання договірних відносин між сторонами; крім того, суд першої інстанції, при вирішенні даного спору не врахував, що ухвалою господарського суду АР Крим від 27.10.2011р. по справі № 2-17/1060-2007 припинена процедура ліквідації позивача, повноваження ліквідатора Савіна В.В. і здійснено перехід до загальної процедури банкрутства ТОВ "Підприємство "ПМК-37", призначено розпорядником майна Петрова М.Л., при цьому на час подачі даного позову відносно боржника була відкрита ліквідаційна процедура і вже на час розгляду справи господарський суд перейшов до процедури розпорядження майном, оскільки було виявлене майно, яке є предметом спору у даній справі.
Таким чином, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що оскільки даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство і має розглядатись у межах відповідної справи про банкрутство, а не у позовному провадженні, то провадження по справі № 5002-18/1449-2011 за позовом ТОВ "Підприємство "ПМК-37" до КНВП "Інтер-газ" підлягає припиненню.
Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.
До компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство. Зазначені справи відповідно до частини другої статті 41 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність".
Господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.
В межах справи про банкрутство господарський суд визнає недійсними угоди на спеціальних підставах, які визначені ст.17 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або на підставах, передбачених цивільним законодавством, але лише ті угоди, які укладені між боржником та іншими особами при реалізації процедур розпорядження майном, санації боржника чи його ліквідації.
Так, згідно ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяв під час розгляду спірних правовідносин) керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Відповідно до ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження передбачені даним законом, зокрема має право, подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, з підстав, передбачених ч.10 ст.17 цього Закону
Таким чином, законом чітко встановлені випадки та підстави розгляду спорів у справі про банкрутство.
Предметом спору у даній справі є усунення перешкод в користуванні майном, а саме: 70/100 часток виробничої бази, розташованої за адресою : АР Крим, Сімферопольський район, с.Фонтани, вул.Чкалова, 65.
Припиняючи провадження по справі, Севастопольським апеляційним господарським судом взагалі не обґрунтовано та не зазначено норму Закону, відповідно до якої даний спір не підлягає розгляду у позовному провадженні, відсутнє правове обґрунтування того, що спір про усунення перешкод в користуванні майном, що належить ТОВ "Підприємство "ПМК-37" пов'язаний із розглядом справи про банкрутство ТОВ "Підприємство "ПМК-37".
Судовим рішенням, а саме : постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 р. по справі № 2-а-3583/09/10/0170 скасована державна реєстрація права власності на 66/100 часток виробничої бази, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу від 10.05.2002 р., укладеному між ТОВ "Підприємство "ПМК-37" та КНВП "Інтер-газ".
Зазначене судове рішення не скасоване у встановленому Законом порядку і є чинним.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що при розгляді даної справи слід враховувати не вирішене питання договірних відносин між сторонами, є помилковим, оскільки позов по даній справі заявлений щодо усунення перешкод в користуванні майном, а не щодо визнання недійсним чи розірвання договору купівлі-продажу від 10.05.2002 р., укладеному між ТОВ "Підприємство "ПМК-37" та КНВП "Інтер-газ", чи визнання права власності або витребування майна з чужого незаконного володіння.
Як вбачається із матеріалам справи, відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, який виданий Сімферопольським РБТІ 10.09.2010 р. (т.1, а.с.8), власником 70/100 часток виробничої бази, розташованої за адресою: Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Чкалова, 65, є позивач - ТОВ "Підприємство "ПМК-37".
Як було встановлено судом першої інстанції, право власності на виробничу базу у позивача виникло на підставі свідоцтва № 2674 про право власності, згідно розпорядження Сімферопольської Державної адміністрації 98-р від 07.02.2002 р., і до вказаних 70/100 часток виробничої бази, згідно опису обєкта у витязі, відносяться: А основне, а навіс, ганок, al навіс, ганок, під А цокольний поверх, пожежна драбина (2 шт.), Б основне, Б1 прибудова, б навіс, В основне, Г основне, ганок, Д основне, Е основне, Е1 прибудова, Е2 прибудова, е тамбур, Ж основне, під Ж навіс, Ж1 прибудова, Ж2 прибудова, сходи, З основне, ганки (2 шт.), 3-1 прибудова, 3-2 прибудова, З-3 прибудова, И основне, пожежна драбина, К основне, К1 прибудова, Л основне, навіс, Л1 прибудова. Назва будівель та споруд - літ. М - трансформаторна, літ. Н - битовка, літ. О - сарай, літ. У - вбиральня, літ. 1-19, І, II - споруди. Загальна площа 3729,5 кв. м.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт того, що позивач - ТОВ "Підприємство "ПМК-37" є власником вище вказаного майна.
Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст.316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Належним чином дослідивши обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що оскільки ТОВ "Підприємство "ПМК-37" є власником майна: 70/100 часток виробничої бази, розташованої за адресою : АР Крим, Сімферопольський район,с.Фонтани, вул.Чкалова, 65, що підтверджується належними у справі доказами, то позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні вказаним майном, є такими, що підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Севастопольським апеляційним господарським судом порушені приписи ст. 101 ГПК України та постановлене судове рішення по справі без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2012 р. по справі №5002-18/1449-2011 постановлено у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для його скасування не вбачається.
З висновками, викладеними в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р., якою скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2012 р., погодитись не можна, так як вони суперечать вимогам закону та фактичним обставинам справи, і вона підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу розпорядника майна ТОВ "Підприємство "ПМК-37" Петрова М.Л. задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р. по справі № 5002-18/1449-2011 скасувати.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2012 р. по справі № 5002-18/1449-2011 залишити без змін.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Коробенко Г.П
Куровський С.В.