18 лютого 2013 р. № Б-39/69-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіУдовиченка О.С.,
суддів:Бакуліної С.В.,
Добролюбової Т.В.,
Могил С.К.,
Селіваненка В.П.,
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (затвердження ліквідаційного балансу),
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 25.09.2012
у справі№Б-39/69-08
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Джи"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг-Плюс"
провизнання банкрутом,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2012 у справі
№Б-39/69-08 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс"; визнано погашеними вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція правових експертиз "Діксі" в сумі 4563009,85 грн., які не задоволені за недостатністю майна банкрута -Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс".
Визнано погашеними вимоги кредиторів:
- Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції, які не задоволені за недостатністю майна банкрута, в сумі 60658477,91 грн.
- Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", які не задоволені за недостатністю майна банкрута, в сумі 15407600 грн.;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд -Джи ", які не задоволені за недостатністю майна банкрута, в сумі 1796758,37 грн.;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікольська", які не задоволені за недостатністю майна банкрута, в сумі 29575838 грн.;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН-2007", які не задоволені за недостатністю майна банкрута, в сумі 6 790 087,40 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс " ліквідовано. Припинено провадження у справі. Зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців запис про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс ".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 у справі №Б-39/69-08 ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2012 у справі №Б-39/69-08 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс " та про припинення провадження у справі залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2012 у справі
№Б-39/69-08 ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.05.2012 про затвердження звіту ліквідатора та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Бак Аваль" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.09.2012 у справі №Б-39/69-08, в якій просить зазначену постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2012 у справі №2-32/273-07-8523, від 06.06.2012 у справі №9/143б/74б, від 20.06.2012 у справі №29/5005/16941/2011.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У постанові від 25.09.2012 у справі №Б-39/69-08 (провадження у якій здійснювалося на підставі статті 52 Закону про банкрутство, тобто за спрощеною процедурою банкрутства відсутнього боржника) суд касаційної інстанції з огляду на те, що ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора свідчать про продаж всього виявленого майна банкрута в порядку, визначеному нормами статей 29,30 Закону про банкрутство, відсутність у банкрута основних та оборотних засобів для ведення господарської діяльності, відсутність можливості відновити платоспроможність та виконання ліквідатором всіх вимог, визначених статтями 22-32, 52 Закону про банкрутство, визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що наявні правові підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідації юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинг Плюс", припинення провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 6 частини першої статті 40 Закону про банкрутство.
Разом з тим, у постанові від 20.06.2012 у справі №29/5005/16941/2011 суд касаційної інстанції залишив в силі ухвалу суду першої інстанції, якою припинено процедуру ліквідації банкрута в порядку статті 52 Закону про банкрутство, здійснено перехід до загальної процедури банкрутства, а саме процедури розпорядження майном боржника. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що підставами такого переходу до загальної процедури банкрутства є вимоги частини шостої статті 52 Закону про банкрутство, оскільки ліквідатором виявлено майно боржника, за рахунок якого можливо погасити кредиторську заборгованість боржника, та подано клопотання про припинення процедури ліквідації та перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство.
Зі змісту наведених постанов суду касаційної інстанції вбачається, що у цих постановах відсутнє неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.
Крім того, постанови від 18.04.2012 у справі №2-32/273-07-8523 та від 06.06.2012 у справі №9/143б/74б, на які посилається заявник в обґрунтування своїх доводів, не можуть бути доказами неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки зазначеними постановами скасовано ухвали та постанови судів попередніх інстанцій, а справи передано на новий розгляд, тобто відсутній остаточний висновок суду касаційної інстанції щодо спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" в допуску справи №Б-39/69-08 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяО.Удовиченко
Судді: С.Бакуліна
Т.Добролюбова
С.Могил
В.Селіваненко
KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)